Якийсь ти такий, що з тобою хочеться обiйматись, пити мiцний чорний чай i байдикувати
Бiгати навипередки до рiчки, стрибати у воду бомбочкою, бути розкутою i щасливою
Читати потiм щось легке i надихаюче десь у затiнку прирiчкових верб, поклавши голову на твою руку.
Якийсь ти такий, що з тобою хочеться красти великi стиглi грушi з сусiдського саду, а потiм регочучи тiкати, коли нас помiтять.
Хочеться разом з тобою, радiючи ловити тiлом теплi краплини лiтнього дощу i вбирати босими ступнями дихання вогкої землi.
Якийсь ти такий, що з тобою хочеться з самого ранку спiшити до пекарнi за ще теплим, пахучим хлiбом i дорогою назад не втримавшись з хрускотом притаманним лише свiжiй випiчцi вiдривати по шматочку i ласувати ним так, наче це найдорожчий у світі делiкатес.
Якийсь ти такий що з тобою хочеться вмиватись крижаною криничною водою у полудневу спеку, а потім бризкати одне на одного краплинками з не обсохлих рук, щиро сміючись.
Якийсь ти такий, що з тобою хочеться ловити трепетних метеликів і одразу відпускати їх пожалівши: живуть усього один день.
Якийсь ти такий, що з тобою хочеться бажати сонцю, що лягає за цвітучий лан – надобраніч, відчувати приємну прохолоду, що спускається на землю лише надвечір і відмахуватись від надокучливий комах.
Якийсь ти такий що з тобою хочеться лягти спиною на сонну землю і милуватись небом, даючи смішні і безглузді імена давно вже відкритим і маючим назву сузір’ям.
Якийсь ти такий, що з тобою хочеться всього простого i справжнього, з тобою хочеться дихати на повні груди.