Дурна. Пишеш сповнені болі йому смс-ки, надіючись, що він їх зрозуміє. Кричиш як сильно любиш, почувши у відповідь лише байдужість. Не відпускаєш, тримаєш як тільки можеш, але на тілі залишаються лише синяки. Закриваєшся від інших, стаючи закомплексованою, нікому не потрібною сірою мишкою, стаєш тим, чого боялась все життя. І все через нього. Такого коханого, красивого і холодного. Байдужого до тебе. Яка ж все таки дурна.