І піснею полетіти далеко, світ за очІ
Не здатись шаленому вітру, не потонути в синіх хвилях
Залишити старий пергамент на столі.
Щоб потім тебе згадали. А що ж зробити, щоб тебе навіть на секунду не змогли забути?

А постарайся віддатись музиці, щоб кожна нота долітала до незнайомця на іншому кінці планети,
Щоб вітер розносив твої слова до кожного тихого куточку, до кожної загубленою душі.
До кожного пропащого, якому обіцяли, що все буде добре.
Не залишай пергамент на столі. Залиши відбиток в серці. Глибокий, ниючий, такий, щоб не давав жодного шансу тебе забути.
Та роби це повільно, без зайвого шуму. Ти ж вмієш це робити, правда?