усі пишуть про новий клас, розказують як в нах багато нудних і нікому не потрібних предметів, а в мене все добре, аж тепло від цього, бо зазвичай все з точністю навпаки, а тут якось повезло, як не дивно. мій новий клас досить хороший і я безмежно щаслива що пішла в лінгвістичний, бо це найкраще що може бути) стало менше математики і більше саморозвитку в мовах, і це не набридає, я не втомлююсь як раніше, і так, урок алгебри і урок геометріїї в тиждень це просто рай!
що до моїх нових однокласників, то мені було досить легко, адже я провела все літо з частиною з них. і я ловлю себе на думці, що мені приємно кожного ранку бачити сійожку з його милою посмішкою, за яку я все йому пробачаю. настіньку, яка така по-доброму дурненька) наталічку, яка згадує зі мною наше ахуєнне літо, яке ще досі здається продовжується. хорошу владку, добру наталю, мою улюбленну віку, і злого але не менш улюбленного тараса)
всі інші, теж не погані. я навіть не звертаю увагу на деяких людей. що правда христя дратує часом, бо вона зовсім не виправляється, а навпаки все більше і більше падає в моїх очах.
я вже полюбила свій клас, вони вже всі рідн:*
люблю цілую, як завжди:3