залишилось дві хвилини до початку осені. поки я закінчу писати пост, почнеться осінь.і від літа залишаться лише спогади. зроблю банальну розповідь про літо. в мене було лише 2 місяці літа. які тягнулися дуууже довго. особливо довгим був липень. тому, що до 20-х чисел липня не відбувалося нічого цікавого. в пам*яті на все життя залишиться 4 число та його наслідки. потім день народження, яке я провела доволі таки непогано. за літо було вдосталь закоханностей, але жодних нормальних відносин. цього літа Оля дозволила собі поблядувати. і якби про це не жалію зовсім. як вже писала, то взнала себе, та як буду поводитись в деяких ситуаціях..знайшла в собі те, над чим потрібно працювати. літо мене навчило не прив*язуватись до людей яких бачиш вперше. тому що сьогодні ти божеволієш від однієї людини, а вже завтра, подобається інша, зовсім не схожа на попередню. за літо я навчилася цінувати дружбу. і зрозуміла Яну, яку я не зможу покинути за будь яких обставин. почала дуже добре спілкуватися з братом, тепер він хоть щось знає про мене. серпень також не передбачав нічого хорошого..хоча став кращим ніж липень. я познайомилася з людиною до якої звикла за день, знаючи що нам нічого не світить, все ж надіялась на щось хороше. буквально за тиждень зустріла Артьома, з яким відчула себе використаною. хоча знаю, що нічого лишнього не зробила. підводячи підсумок я можу сказати, що ці два місяці проведені доволі таки непогано. Оля набралася досвіду, почала читати розумні книжки, відкрила для себе щось нове. і подорослішала на рік.

дакую тобі, літо, за тепло яке дарував. за ті безтурботні дні. я буду чекати на тебе.