Дівчаткам легше, їх не назвуть "бабою", коли вони розревуться. За їхні червоні вологі оченята багато що прощається і дозволяється. Поплачеш - стане легше, емоції вийдуть в сольоних крапельках. А ви думаєте чому "прекрасна половина людства" живе довше? Бо ж ревуть багато, не тримають у собі. Розтерта туш, засмаркані серветки… Але всі тебе жаліють і, може, починають більше розуміти й прислухатись. Хоч це становиться важче, через важкі схлипи не легко щось зрозуміти. Плачте, любі, плачте!