Всім цікаво, що криється за словом "магія". Мені ж чомусь здається, відповідь занадто очевидна: магія в руках митців.
Руки митця, будь-то поет, філософ, художнок - це те, що творить диво.
Всього декілька пальців здатні зламати чийсь світ, пробудити від вічного сну, та й надавати добрих ляпасів, врешті-решт.
…всього декілька пальців митця.
Коли ручка торкається до гладкої поверхні аркуша - починається земна магія. Людська свідомість кружляє в танго думок, забираючи все напотаємніше, щоб нічого не вдалось приховати.
Перший штрих, перші примітки, перші слова, і ось, вуаля, одне нескладне речення ціною в життя.
То значить дива існують? Вони творяться під нашими недолугими носами, в прямому сенсі цього слова.
Коли маестро слова виливає душу, заповнючи білу порожнечу паперу, коли уривки пам'ятних картин, що намалювала уява, склеюють ціле полотно вишуканості - то є диво.
Митець, поет, писар - у всіх цих словах вже криється магія. Бо ж не можна назвати мистецтво простим словом "письмо". Це образа для душ тих, котрі поклали життя на аркан мистецтва.
Ці люди віддають очам читачів свою нерозгадану біль, та ба більше - своє життя. Хіба це не гідно називатись магією?
Хоч хтось з вас готовий впасти на коліна перед людьми?
Зостатись голими та бідним хоч на мить, не те, що на все життя?
Вони віддають вам до рук останнє…
І лише тотальна бідність митця є його істинним багатством.