знаєш, я з дитинства збирала фарфорові лялькі.вони були для мене геть іншими, ніж багатотеражові барбі.Вони мені здавались такі недоступні, такі унікальні.

про мою схильність до форфорових ляльок знала тількі моя бабуся.Був момент, коли вона мені дарувала їх на великі свята..

ось мені вже 17..доволі доросла дівчинка, другий курс закінчила як не як.

захожу до бабусі, а вона мені дарує ляльку.таку гарну, таку схожу на мене.ми були схожі усім, крім очей.у неї вони були карі..

найдорощі подарункі безцінні…