а знаєш я згадую тебе.отакого всього тебе.згадую і жалію, що не зробила тоді те, що мала зробити..пройшло вже багато років, а я до цих пір згадую ті моменти з тобою.

Буває побачу ту компанію в якій був ти, і розумію, що так як колись вже не буде..ніколи не буде.а шкода.з тобою було добре.

Цікаво, а ти мене згадуєш?Оту саму Аню, навіжену, дурновату, але ту.Ту, в яку ти закохався.а може не закохався, а просто була сильна симпатія.Що б це не було, я жалію, що не спробувала бути з тобою…

Я тоді тобі зробила дуже боляче.І я мабуть не мала про це знати, та дізналась.І жалкую вже багато років про те.Дурнуваті вчінки.

Якби можливо було повернути час назад, я б обов*язково погодилась бути твоєю дівчиною.Та як кажуть, що не робиться робиться на краще.Та всеодно шкода.

Згадую тебе…і сумую…