Якого кольору кохання?
"Червоного", - без вагань скажеш ти. Я сумно посміхнуся й підійду до вікна.
Знаєш, так відповідає більшість, сіра більшість. Саме тому мені стало сумно, коли я почула це від тебе. Любов кольору крові, кольору серця, кольору пристрасті… Невже ти відчуваєш до мене лише шалену пристрасть, яка лютує в крові?
Я запитаю, чому саме червоного, не сподіваючись почути нічого, окрім своїх здогадок.
"Сьогодні - червоного. Якого кольору вона буде завтра, вирішувати тобі! Ти моя любов!" - ти підійшов ближче й ніжно поклав руки мені на талію.
"Тобі дуже личить ця червона сукня…" - шепотів ти.
Мені стало дуже сумно.
Обмеженість не в тому, що ти сказав. Обмеженість у тому, як я це зрозуміла.
