І так завжди - звичайнісіньке прибирання перетворилося на перегляд старих листівок, фотокарток, журналів, книжок…
Знайшла кілька клаптиків паперу з моїми віршатами, яким вже рік, а може, й більше.
***Найкраща***
Найкраща ніколи не буде одна,
Тим паче - з такими очима!
Життям насолодиться тАя сповна,
Що крила хова за плечима.
/03. 02. 12/
***
Вона була бездушна й надто горда,
Чи прагнула такою всім здаватись…
Вночі ретельно куталася в ковдру -
Шалено їй хотілося сховатись.
***Самотність. Поезія. Вечір.***
Ти падати стрімко воліла,
Хоч мріяли інші про крила.
Думками знущалась над тілом -
Інакшою бути хотіла.
Сміялася там, де не треба,
І плакала все недоречно,
Годинами глЕділа в небо…
Самотність. Поезія. Вечір.
Життя пролітало миттєво,
Байдужість закралася в душу.
Жени її, люба, від себе!
Жени! Бути сильною мусиш!
Хвилини жорстокі.
Ти знаєш,
яка зараз мода, до речі?
Ніколи, повір, не вгадаєш!
Самотність. Поезія. Вечір.
/18. 03. 12, 13:30/
***
Борюся, доки серце не в полоні…
Прибічниця жорстоких надто ігор,
Я сильна, я незламна, я індиго!
Я інша, бо цураюся шаблонів.
