Чому, скажіть мені, чому все так швидко змінилось? В одний момент…Спочатку, все йшло помірно, поступово…Ти розчарувалася в близькій тобі людині, і ти ж знала, що вона така, але ні, все таки вирішила спробувати ще раз. Можливо, ця людина дійсно змінилася? Але ні, сталося не так, як гадалося. Ти називала її сестрою, старалася якось порадувати її. Навіщо, ти брехала? Все було б добре, і дружба ця була б міцною, якби ти не брехала. Зараз хочеться зробити такий висновок, що не можна до людей з усією душою, щиро відноситься, бо обов'язково ти тоді розчаруєшся в ній. Потім з'явилася ще одна надзвичайно дорога тобі людина.І з'явився він так несподівано, я навіть здивувалась, заради нього я пішла наперекір свім правилам і порадам подруг і близьких, закреслила все минуле, ну і звичайно колишні відносини. Вирішила спробувати щось нове, зараз дивуюсь із себе, як я так швидко встигла закохатися. Закохалася, так, як тоді в перший раз…Не знаю, чи любиш ти мене чи я просто так, як кажуть: "для галочки". Дійсно, мені дуже важко тебе зрозуміть, всі твої вчинки. Хоча, я розумію, що ми з тобою дуже часто сваримось, і ображаємось один на одного, і навіть не схожі в характерах, але мені так добре з тобою.Раніше, мені цього не вистачало, це навіть якось смішно, ми більшість свого часу витратили на те щоб сваритися. Я не ідеальна людина і можу зробити дурницю, образитись без причини, а потім жаліти. Надіюсь, що ці відносини будуть вдалі. Дякую, тобі за все… Хочеться, так позитивно закінчити, цю історію, рада, що з'явилось багато хороших друзів і знайомих, і те, що є кому зателефонувати, і розкрити всю душу. Дякую, за все те, що зараз в мене є..