Я багато що відчувала. І безмежне щастя, і біль, знаєш таку коли всередині зжимає серце, коди дихати неможливо.Але такої пустоти я ще не відчувала. Повне розчарування і відчай. Ти вже не моє життя, не мій час і не моє все, але ти все таки частина мого серця. неможливо пройти цей етап і нічого не сказати.
В нас було багато щастя. Напевно на наш вік це максимум щастя, яке можна отримати. Дякую за це. Я це пишу з якоюсь ніби легкістю, але розумію, що щоб пережити це мені потрібно буде безліч сил. Я не знаю як стерти тебе з свого життя, але знаю що це вірне рішення. В нас було чому повчитись, словами і поступками. Ми змінили один одного і це все на краще.
Але я напевно не зрозумію ніколи чому час найвладніший над усім, і в першу чергу над почуттями? Куди ділось все тепло, вся ніжність, взагалі ми? Але немає сенсу про це говорити. Ти заслуговуєш на щастя - тільки не зі мною. А я вибачаю тебе за все