Від імені Гаррі:
Мені подзвонив Зейн. Ну на його дзвінок я точно не чекав.
Гаррі: «Так? Що сталось?»
Зейн: «Стайлс, Ненсі буде моєю! І ти нам не помішаєш бути разом»
Гаррі: « Зейн, ти п’яний! Що ти верзеш? Де ти зараз?»
Зейн: «В барі біля школи. Навіть і не думай приїжджати!»
Він ще щось там говорив, але я вже цього не розібрав.
- Ненсі, мушу йти. Зейн знову забагато випив і сам додому точно не добереться.
- О Боже! Я поїду з тобою. – сказала вона перелякано. Здається вона стала переживати за Зейна. З чого б це? Так швидко пробачила йому і зраду, і вчорашню ніч?
Ми швиденько вийшли з її дому і «рвонули» до того бару. Ми зайшли, побачили Зейна, який там все «крушив і метав» в прямому сенсі цієї репліки. Було видно, що він всю біль виявляє саме через гнів та алкоголь. В деякій степені мені його шкода.
Від імені Ненсі:
В барі я побачила як він все громив, пив, пив і ще раз пив. Видно, що йому боляче. Боляче за вчинок, який зробив. Я підбігла до нього і взяла його обличчя в свої руки. Він дивився на мене. Хоча пройшов всього лиш один день. Але я скучила за ним. Настільки скучила, що пробачила і зраду, і ту ніч. Я знаю, що йому шкода, що він ненавмисне. Я просто обійняла його. О цей запах його парфумів змішаний із алкоголем і запахом сигарет. Що? СИГАРЕТ? Він курить? Чи почав курити через вчорашнє? Мій Зейн, мій рідний і коханий Зейн. Як же я його люблю. Люблю всім своїм серцем, всією душею. Я не можу його відпустити. Ось і його руки на моїй талії. Він прошепотів: «Вибач, сонечко. Мені дуже шкода. Я Тебе кохаю.» І в цей момент сльози вивільнились з мого організму. Вони лились довго, поки нас не розірвав Гаррі й не забрав Зейна в машину.
Я попросила поїхати разом з ними до них додому. Вони одобрили моє прохання.
По дорозі я думала чи правильно зробила, пробачивши смуглявого. Все таки, якщо людина справді кохає, вона може пробачити будь-що. Гаррі…О ні, він дивився на всю цю картину в барі…Що тепер робити? Що мені робити? З однієї сторони пристрасний і такий звабливий Зейн, а з іншої милий, приємний і смішний Гаррі. Роздертись на дві частини я просто не можу. Я потребую третьої особи, з якою я можу нормально поговорити, яка щось порадить. І тут я говорю не про Енні, а про Ліама. Про мого найкращого друга Ліама; хорошого, доброго, розуміючого.