Я швидко підвелась і побігла вниз по сходах до вітальної.
- Ненсі, що сталось? Чому ти кричала? – стурбовано запитав Ліам.
- Зейн…він…О, Боже…. – і я почала плакати.
Ліам обійняв мене і сказав, що все буде добре, що він ненавмисне. Сказав, що Зейн ще не навчився себе контролювати. Що він до того ще не мав постійної одної дівчини, з якою ходив на побачення, з якою гуляв в парку, просто веселився і добре проводив час. Що в нього зразу все доходило «до ліжка». А потім він їх просто кидав. Казав, що не знає їх.
Ми з Ліамом здружились за цей час. Говорили ми з ним так ще довго. Знаєте, я відчула, що можу йому довіритись. Відчула його своїм найкращим другом, з яким можу поділитись всім на світі.
- Знаєш, я тобі хочу дещо сказати. Цього хлопці ще не знають, бо сказати їм я не можу наважитись, а з тобою мені добре спілкуватись і відчуваю, що можу тобі довірити все на світі.. – сказав їжачок.
- Я тебе уважно слухаю. – відповіла я.
- Ми розійшлись із Дані. Вона сказала, що не може зі мною бути через те, що вона старша, більш зріла, ніж я.
- О Боже! Мені так шкода…Правда…Ви були такою хорошою парою! – сказала я із співчуттям.
- Та ні, не в тому справа. Просто мені сподобалась Енні. І я не знаю що мені тепер робити.
- Що робити..ДІЯТИ! Ти їй теж небайдужий. Тому, думаю, що у вас все вийде. Як то кажуть «дерзай» :)
- Дуже дякую тобі, Ненсі. А на рахунок Зейна не переживай!
- Справа в тому, що я тепер не знаю чи зможу бути з ним…Ти кажеш, що він постійно водить дівчат і спить з ними. А якщо це було і під час нашого «зустрічання»? Тоді це вже зрада. А зраду я не пробачаю. І не пробачу ніколи!
- В деякій степені ти права. Роби так, як вважаєш за вірне. Якщо щось, звертайся, завжди буду радий поговорити, порадити :) – сказав він із усмішкою на вустах. Я усміхнулась у відповідь.
- Відвези мене додому, будь ласка. – попросила я його.
- Звісно, ходімо.
Від імені Зейна:
Це був незабутній вечір для мене, для Ненсі також. Ми веселились, говорили, співали. Тоді я запропонував їй поїхати до мене додому. На думці я такого (як завжди) нічого не мав, але блін… Вона погодилась. Ми приїхали, вона була в приємному шоці. Ну звичайно, таку реакцію мала кожна дівчина, яку я приводив. Ми випили кави, з’їли торта. Тоді вирішили подивитись фільм. Моя дівчинка вибрала «Клятву». Фільм хороший, але мені було не до нього. Я постійно дивився на Ненсі..мою Ненсі! Я обіймав її, пригортав, цілував..спочатку у лоб, тоді в очі, потім в носик, губи..тоді перейшов на шию. Яка вона солоденька. А яка була прекрасна і пристрасна в цьому коротенькому платтячку. Так і вабила до себе. Але вона відштовхнула мене. Що це могло означати? Що я роблю не так? Чи вона про Стівена згадала? Сьогодні вночі вона забуде його назавжди.
Поки вона гуляла по дому, я подзвонив її мамі і сказав, що вона залишиться сьогодні у нас, щоб не хвилювалась. Мати погодилась.
Тоді я зайшов до себе в кімнату і побачив її. Вона роздивлялась все навкруги. Я впритул підійшов до неї і почав цілувати шию, плечі, почав кусати її за мочку вуха. Здається вона все зрозуміла і впала на ліжко. Я повис над нею, продовжував цілувати шию, рукою я піднімався все вище і вище по її нозі. Але вона чомусь відштовхнула мене. Тоді я трішки розізлився і взяв її дві тендітні ручки в свою одну й продовжував робити те, що робив до того. Їй це не сподобалось і вона почала висмикувати руки, тоді сильно закричала і до кімнати вбіг Гаррі. Він миттю відчепив мене від неї. Вона підвелась і швидко вибігла з кімнати.
- Що ти робиш, придурку? Навіщо? Навіщо на першому ж побаченні? Тепер ти навіть можеш не розраховувати на неї.
- Я..я не знаю що зі мною сталось. Це вже як рефлекс, я не міг себе зупинити, я жадав її. Вона мене вабила. – відповів я із сльозами на очах. – Гаррі, що мені тепер робити? Вона мені цього не пробачить!
- Друже, от якраз я тобі нічого радити не буду!
- Чому? Ми…ми ж найкращі друзі! – із здивуванням запитав його я. - Не одному тобі вона сподобалась. – сказав він і вийшов з кімнати, залишивши мене одного-однісінького.