Я ревіла, можливо, хвилин 15. Безперервно. Енн втішала мене як тільки могла. Але спроби були марними. Я в перший же день зганьбилась перед найпопулярнішими хлопцями школи (навіть якщо я не знаю їхніх імен, а вони не знають мого імені). Ганьба! Що про мене подумають?
- Енні, а як їх всіх звати? – промовила я, витираючи сльози.
- Чорнявого Зейн, кучерявого Гаррі, із зачіскою “а-ля їжачок” – Ліам, блондила Найл, а хлопця в полосочку – Луї. Я про них не дуже вже й так багато знаю. Ми навіть особисто не знайомі. Вони, як на мене, занадто горді, щоб знайомитись з такими дівчатами як я.
- Гм…цікаво-цікаво… - пробурчала собі під ніс я.
Ми вийшли із вбиральні й попрямували до шкільного подвір’я, щоб трішки прогулятись. Я тільки відкрила двері, як вдарилась головою об чиїсь сильні чоловічі груди. Це був чорнявий Зейн здається. Він мені мило усміхнувся і промовив:
- Вибач, що хлопці з тебе насміхались. Мені дуже шкода, правда. Ти тут новенька, так?
У мене просто відняло дар мови. У моєї подруги теж. Ми просто стояли і нічого не говорили, навіть не поворухнулись. Ми стояли, як вкопані. І тут мене осяйнуло:
- Ой, та нічого страшного. Я сама вина. Так, сьогодні мій перший день тут і він запам’ятається мені ще надовго :)
І ми троє почали сміятись.
- До речі, мене звати Зейн.
- Я Ненсі, а це моя подруга – Енні. – говорила я крутячи навколо пальця пасмо волосся. Ці його шоколадні очі..сяюча усмішка..сильні руки. Все, я закохалась з першого погляду. Стоп! Але я ще не знаю який він насправді. А можливо це підстава? Може це якийсь новий прикол? Не буду сприймати все близько до серця.
- Дуже приємно. Ходімо, я познайомлю вас із своїми друзями. Ви не проти? – промовив смуглявий.
- Ні. Думаю, що це не дуже хороша ідея. – перебила наш діалог Енні. – Нам вже час іти додому.
- Можливо, іншим разом. – сказала я з посмішкою від вуха до вуха. Хлопець із шоколадними очима лише усміхнувся у відповідь.
Енні взяла мене за руку і відвела в сторону:
- Що ти робиш? Що це було за «та я сама винна»! Будь гордою і сміливою! Не піддавайся почуттям. Не думаю, що це все просто так. Вони явно щось задумали, подруго. Я впевнена в цьому. – із серйозним виразом обличчя помалу, не спішачи сказала Енн.
І знаєте, я задумалась над цими словами…