Боязко і нетерплячо страшно
І ніби вперше крутиться Земля
Зустрінемся ми ще, у тому танці
Коли це буде, доля тільки зна.

Погляд суперечливо ласкавий
Руки твої мужні наче страх
Мені не лячно, мені цікаво
Кого першого, порадує життя.

Протанцювали, і все довільно гарно
Моє пальто, двій довжелезний фрак
Станцюєм ми, будь такий ласкавий
Та не сьгогодні, погода тут не та.

Зал замовчав, коли на мої плечі
Ти закидав, малиновий той шарф
Тоді це було так доречно
Заздрісно, жінки створили ґвалт.

Оці хвилини блаженства і довіри
Коли нас обговорював весь зал
А ми сміялись, вийшовши зі сцени
Плювали в лиця, тих почесних дам.

Кардинально, і беззаперечно
Аплодували ми самі собі
Нам байдуже, на той дурний оркестр
Який не бачив нас, а грав самий собі.

Фінальна сцена, була не яскрава
Все по банальному і просто, на життя
На ешафот, повісили кохання
Довічно, боролись за танцпол.

Diana Honchuk