ще давно-давно я чула таку цитатку "коли людина починає розуміти інших людей-вона мудрішає, а коли починає пізнавати самого ж себе-приходить просвітлення".а воно і правда.так легко вислухати іншу людину.щось порадити, поговорити і т.д.але чому так важко зрозуміти себе?чому важко прислухатись до своїх бажань, прістрастій?чому так важко зрозуміти, що насправді бажаєш отримати від життя?чому важко обрати для себе шлях?закинута у темну кімнату.нема просвітлення.нема розуміння життя.нема свого життя.нема себе