нємножка а сєбє)
мене надихають люди.чесно.можу сидіти, розмовляти з людиною.і тут в мислях вже раждаються строчькі.тут я вже планірую, як я напишу свою пєсєнку і друзяшкі-гітарісти, в парі зі-мною, якою не якою, барабанщіцою напишуть мєлодійку) також можу(особливо в кава клубі), сидячі за ройбушом і приємною розмовою, мріяти про мольберт, фарби і кісточькі) і хочеться писати) багато писати) на книжку збереться)
а вабщє я срєднєстатістічіска баришня.з прімітівними мічьтами.з прізємльонними планами на будущє, абичьними надєждами.єслі уж я тут так на чістату пишу, то поділюсь одною своєю мрією.мічьтаю я про підлогу-акварум) і я не дура тупа, як ви тількі шо подумали) це атлічьніша ідєйка)
планую я поступати на юрфак.дакумєнти подаю в харькав, адєссу, львов і канєшно же луцк) надєюсь на харкавську акадємію) разумєєцца, що не просто надєюсь, докладаю до цього багато сільонок, труда і связей) вивчюсь на прокурора і жить буду тіха і спакойна)
мої барабани це суто мрія.я не мічьтаю стать рок-звєздой.якшо колись і виникне група, то явно не для заробітку грошей) не хочю касить на музиці бабоси)
радітєлі дещо вище срєднього дастатка люди.і як би не утвєрждали завіснікі, я не сарю дєньгами і вабще далеко не "залатая" маладьож) і взагалі їхні владєнія це їхні владєнія.якось хочіться добить усього своїми трудами)
хочіться спати.продовжу згодом)