1/3 частину свого дня я проводжу, втикнувши у вуха наушники.враховуючи те, що ось уже 4 дні я хворію ангіною і всі мої походи зосереджені між ліжком-полосканням горла-столика з ліками, то, звичайно, в наушниках я весь час. і під час сну.але не про те.просто я помітила таку тенденцію, що справді задуматись в більшості випадків мене змушують пісні на рідній мові(чі хоча б на росіянській). ні, не подумайте, що я фанат української мови.чі ще гірше, що моє розуміння англійської бажає кращого.просто так воно є.незнаю, чому так.і не хочу знати.мені так подобається.навіщо цей пост*___*