Всім нам відомий той факт, що за указом президії Верховної Ради СРСР від 19 лютого 1954 року і закону Верховної Ради СРСР від 26 квітня 1954 року Кримська область перейшла у володіння УРСР.
Цю подію приурочили до 300-ліття Переяславської ради. І хоч факт суспільно визнаний, розмови щодо цієї події не затихають до цього часу. Особливо невдоволенні самі росіяни і це зрозуміло, адже до 1954 року Крим належав їм і дуже прикро втрачати таку вигідну за багатьма параметрами територію. Адже, по суті, Кримпереходив у підпорядкування Києву так само відносно, як підпорядковувалася цьому субцентру влади вся Україна. Але жест був зроблений широкий, ось бач, як ми вам довіряємо і як ми цінуємо наших братів українців, що передаємо їм частину нашої землі. Так що ж ви, росіяни, не відповідаєте своїм словам тепер, коли Крим дійсно став особистою власністю України. У вашому лицемірстві ви перечите самим собі. Тим більше, що і тоді передача Криму не була простим подарунком. Навіть тоді все це здійснювалося задля власної вигоди.
А причин було декілька, але найголовніша – економічна. Як відомо, у той час у Криму існувало багато проблем. Ще у 1944 почалася криза в зв'язку з масовими депортаціями з території Криму. Загальна кількість вивезеного з Криму люду сягала близько 300 тисяч, доросле чоловіче населення воювало на фронтах і зазнало значних втрат, отже півострів практично обезлюднів.
Офіційна статистика свідчить, що за час війни населення в Криму зменшилося вдвічі і до травня 1944 року становило 780 тисяч осіб, а після депортації кримських татар тут лишилося близько 500 тисяч. Якщо говорити образно, то всіх післявоєнних мешканців Криму можна було зібрати на територіях сучасного Сімферополя та Феодосії. У більшості кримських сіл уже влітку не було кому зібрати й мізерні врожаї.
У 1950 році порівняно з 1940 роком Крим майже в 5 разів скоротив продаж зерна, в три рази – тютюну, вдвічі – овочів. Люди скаржилися на нестерпні умови життя, погане житло, нестачу харчів, вимагали допомоги. І що в цій ситуації зробило СРСР? Воно перевалило все на плечі України. Адже як зазначив один історик: ""Навіть перебуваючи у складі РРФСР, Кримська область лишалася в економічному просторі України". Тобто Росія віддала Крим Україні, щоб та вирішила всі його проблеми, цим самим не лишаючись вигідної території, ще й зробивши при цьому жест милосердя!Іноді дивуєшся на що спроможні люди у своїх хитрості та лицемірстві. Тим більше не справедливо зараз чути від сучасних росіян, що передача Криму не є законною. Для цих людей хочеться нагадати такі події:
19 лютого 1954 року відбулося урочисте засідання Президії Верховної Ради СРСР за участю керівників законодавчих і урядових органів Росії та України, першого заступника голови виконкому Кримської облради П.Ляліна, а також голів виконкомів Сімферопольської і Севастопольської міськрад Н.Каткова та С.Сосницького. Першим виступив голова Президії Верховної Ради РРФСР М.Тарасов. Вказавши на те, що Крим є немовби природним продовженням південних степів України, він зробив такий висновок: "З географічних та економічних міркувань передача Кримської області до складу братньої Української республіки доцільна і відповідає загальним інтересам Радянської держави". Услід за ним виступив голова Президії Верховної Ради УРСР Д.Коротченко, а потім – О.Куусінен, Ш.Рашидов, М.Шверник та інші члени Президії Верховної Ради СРСР. Обговорення підсумував голова законодавчого органу К.Ворошилов. З'явилося рішення, оформлене відповідним указом. В його тексті буквально повторювалися аргументи з постанови Президії Верховної Ради РРФСР.тож як бачимо, передача Криму є цілком законною дією і всі заперечення по цьому питанню є просто смішними.
На останок хотілося б сказати про несправедливе ставлення кримчан до України. Правильно кажуть: добре там, де нас нема. Просто вражає та ворожість та ненависть, з якою вони ставляться до України, особливо враховуючи, що саме за час перебування під владою України їх становище набагато покращилось. Іноді так і хочеться віддати Крим Україні, щоб вони подивились, "яке г
ірке було їх життя на Україні". Та чи можливо це та чи буде від цього краще самій Україні, ось в чому питання.
Литвиненко Світлана
20.12.2011