реальність.

Я реально боюсь за нас, за себе. Я боюсь того, що він мене не так вильно і любить, якщо він взагалі любить. Скоро приїде його колишня, я навіть не сумніваюсь, що вона буде на все згодна і що його старі почуття не візьмуть над ним верх. Я жахливо себе заоаз почуваю, особливо після того, що він сказав. Якийсь певне враження у мене склалось про нього. Але всеріано він ахуєнний і коли сказав, що я йому з самого початку сподобалась, я зрозуміла, що це моє. Мені всерівно лячно

Кататись на скутері задки ахуєнно(!!!) але дуже лячно, я хотіла ще але б не хотіла ще) І знову я дурепа, доречі. Вчора шкодувала, що підійшла, а сьогодні шкодую, що не підійшла до нього. В мене такий настрій чудовий був, я б йому здалася сьогодні цікавою. Це вчора була скукота-скукотою. Мені соромно за себе(

Ох, який сьогодні день складний. Їздила в Че купувати сукню на випуск. Я планувала в дізелі познайомитись з якимось гарним хлопчиной, або в самому місті когось зустріти. Але не судилось. Зараз сиджу вже вдома, жахливо втомлена і розумію, яка я дурепа. Хоча ні, я рада, що нарешті підійшла поговорити до хлопця, який мені справді подобається. Я постійно ходила туди-сюди повз клуб намагаючись хоч якось привернути його увагу і більше ніж на його вічне веселе "Привет" в мою сторону я ніколи і не розраховувала. І от нарешті я ризикнула і підійшла поспідкуватись (ДУРЕПА). Я сотні раз уявляла цю нашу розмову, але в реалі я дуже обдажалась і, здається, я йому не сподобалась. Але ж він такий милий і крутий))

Ви можете розбити мені серце. Ви можете знищити мене духовно і морально. Але єдине чого ви відібрати не в змозі - це мій ентузіазм. Навіть лежачи на смертному одрі я посміхнусь. Нехай навіть ця посмішка буде лукавою, але вона буде.

Моє серце ще ніколи так шалено не билось. Що зі мною? Я ж сама хотіла, щоб все вийшло саме так. Здається розумію чому мене поглинають ці почуття. Я вже мала б звикнути… Слабачка!

k, guihki, juykkkklkkklkl;;;