скорость максимальная

Я научилась уходить красиво! Я научилась не просить остаться! Я научилась плакать только ночью, А днём ходить и мило улыбаться! Я научилась чувства свои прятать! Я научилась не кричать от боли! Я научилась делать вид, что верю фальши, Хоть и не верю ни единому я слову! Я научилась в тишине молчать! Я научилась жить, а не казаться! Я научилась на людей не обижаться! И всё еще умею их прощать!

Мій коханий, коханий хлопче!
Чом не сплю я знову вночі?
Бо я згадую темні ті очі,
Що припали не знаю чим.

Бо я згадую довгі ті віі,
Чи для хлопця то гордість є?
Ти пробач мені просто мрію,
Бо кохаю авжеж не за те!

Завжди марили ми про доньку,
Тож без тебе тепер лише син!
Я візьму його за долоньку,
Та й окликну ім'ям твоім.

Мій коханий, коханий хлопче!
Та чому ж я тепер одна?
Чом не сплю я ті довгіі ночі,
Чом забрала тебе вона?

Ти приходиш до мене у снах,
В нас є донька і ти живий,
Ти живий не лише у снах,
Ти в моєму серці живий.

Ти зі мною завжди, я знаю,
Ти підказуєш все мені,
Я тебе як тоді відчуваю,
Коли бачу у небі вогні.

Я до неба простягую руку,
Мій коханий, коханий хлопче,
Подивися на нашу доньку,
Вона вигадка - це і найважче.

Очень медленно можно идти,
Или плакать, смеяться и петь.
Умиляться сиянью витрин,
На тебя с восхищеньем смотреть.
Можно яркие вещи надеть,
Но в душе нести острую боль.
Даже мамочке можно солгать,
Что причин для волнения 0.
Не раскроет и сам госконтроль,
Как умело мы можем врать,
Заливая в кровь алкоголь,
Мы не в силах себя наебать

Мужчины с Марса, женщины с Венеры,
На их планетах разные манеры…
Мы тратим время, чтоб понять,
Не легче просто принимать?