Это просто Вьюи блог

а знаєш.зараз я не згадую тебе так як раніше.так не болить.

ты помнишь тех брошенных бывших, кому по-пьяни звонила ты? и тех будущих, что по ночам снятся, а днём ими бредишь? помнишь, помнишь, помнишь? горечь твоего кофе всё ещё вертится на языке. танцы, которые ведут вниз на постель.очень по-хитрому. я тебя перечитывал, как верующий перед сном читает иезекииля. раньше смотрел с тобой фильмы, а теперь один смотрю титры. наверное, помнишь мои тонкие губы и нос с горбинкой. мои признания и смс очень длинные утром. я тебе новый стих в телефонной трубке с запинками. говорила, что лучший.и от самих слов было уютно. ты помнишь, как трескаются на морозе губы, шелушится кожа в районе большого и указательного, руки становятся такими чужими, грубыми И отношения падают вниз по касательной? остаётся искать в других утешение. на себя ярлычок, мол, я болен, не трогайте зелёный чай и фоер спасение. я 2-ой том мёртвых душ гоголя. попытка набрать в грудь мужества. понимаешь, это сложно, когда и вправду всё искренне. помнишь, как ты говорила, что хочешь чтоб я твоим мужем стал? теперь это всё к чертовой матери искоренять. помнишь, как я не любил твои сигареты тонкие? ты бросала, но только слова на ветер. я не о тебе думал, а о нашем ребёнке. и мне жаль, что отдала предпочтение сигарете. помнишь, миссис корстен у полозковой? я хотел также, но в стихах вечно все врут. читал бы нас снова и снова. но, увы, скучные книги читать дважды не круто. помнишь, помнишь, помнишь? __ ты помнишь тех брошенных бывших, кому по-пьяни звонила ты? и тех будущих, что по ночам снятся, а днём ими бредишь? помнишь? а я по-прежнему ищу тебя в толпе прохожих. не чувствуя четыре тыщи километров между нами словно. между нами что-то было, кроме этих километров, помнишь? нет.улыбаться громко.дышать ровно. помнишь наш последний разговор о детстве, старости? как я дом хотел у моря, с апельсинами плантацию, пару белогривых лошадей.там умолчал я малость. я с тобой хотел бы встретить старость.просто чтобы ты осталась. и как во снах, ногами по волнам бегом, мне улыбаясь. а я в руках с твоими босоножками.меня ты в шутку топишь. а тебе теперь, наверное, постоянно ведь икается. ты извини.хотя..ты всё равно не вспомнишь. приедь, порешаем, как дальше забудемся. порешаем примеры для семиклассника. ты помнишь, как графики функций рисуются? нет?меня тоже?"элементарно.ватсон". "элементарно, ватсон" - так любовь называется, когда от тебя у меня всё сирень цветёт. а, забыл, на сирень аллергия, красавица? приезжай.отвечаю, аллергия пройдёт. (а аллергия вообще проходит?) помнишь, я тебе не готовил завтраки? даже просто несквик с чем-то горячим, любимый твой. помнишь, твердила:"нам в ясли обратно пора".прости? - "если б с садика я знал тебя", ну, все в курсе, было бы что. скучные книги два раза читать не круто, да? хочешь, я напишу пару томиков про алкоголиков? ну, как любишь ты.где во всём виновата судьба. фатализм.чёртвозьми.там совсем другая история. а весной, что под окнами холодом дразнится и песнями, где опять "наступаем на ноги". я забыл-то спросить:"ну чё, как тебе патинсон?" про себя:"дорогая, ты вообще меня помнишь?" кто-то сложный, сказал не то, перепутал слова. кто-то взял и подсел на тебя.и знаешь, не слезть. про тебя набивать на предплечье две лилии и букву ка. чтобы просто помнить, что ты где-то всё ещё есть.… я просто боюсь, что лет в пятьдесят я не вспомню, как тебя зовут. а тебе разрешаю не помнить.

А любовь тогда что такое? - представь, летишь с парашютом, летишь и думаешь: "а вдруг, не раскроется" - страшно, дышать трудно, сердце между лопаток, а все равно восторг.Потом бац, раскрылся и опять счастье и сердце опять забилось. Вот пока не раскрылся - это страсть.Раскрылся - вот это любовь.

"Для кожного вона своя." - це не цитати великих людей, а просто факт із життя. Вона приходить в різному віці, так як ми з вами знаємо "любви все возрасты покорны", знаємо також що вона приходить несподівано, їй не потрібне "запрошення" вона в ньому не потребує. Вона приходить і ставить тебе перед фактом. Типу "ку-ку ёпта". Хтось довго очікує на неї, а все тому, що не може насмілитися підійти чи подзвонити ну або хоч написати, що в наш час є дуже частим явищем. Хтось любить собі тихенько у своїй атмосфері і нікого туди не пускає і про це нікому не говорить, бо боїться що йому відмовлять.
А є такі випадки коли добавляєш гарненького незнайомця, навіть не очікуючи що він тебе добавить.він тебе добавляє, ви починаете переписуватись навіть не підозрюючи як в майбутньому переплетуться ваші дороги. Все йде так як і у всіх банальних історіях: зустріч, ти взахваті від нього, хочеться слухати його бескінечно, хочеш знати про нього все, хочеш відчувати його присутність.Пізніше, ви починаєте частіше гуляти і розуміти що вам легко один з одним. І тут він знову черговий раз проводить додому, ви прощаєтесь, і ти на крилах кохання летиш додому чекаючи наступної зутрічі.Тобі дзвонить телефон через якись час, він просить тебе вийти на двір ти думаєш що щось трапилось і виходиш вже в піжамі і відбувається те чого ти так чекала, перший поцілунок. Такий ніжний, довгооцікуваний. Все далі відбувається як і мало б бути.. Все звісно добре, не завжди, але добре, Куди ж без сварок та криків.
Ти віриш в це дурне велике кохання.Думаєш що на відстані ваші почуття зміцняться. Що ви будете завжди разом. Що ніщо не зможе вас розділити. Ви пишете один одному листи, зізнання у великому коханні. Ти чекаєш на них як на ковток повітря у душному поміщенні. Ти думаєш що він той єдиний. І відстані тільки підсилить вогонь у вашому коханні, що це просто провірка на довготривалість. Але все не є так добре як мало б бути! Вся ця відстань це остання дурість, вона не зміцнює, а навпаки, руйнує твої з ним відносини. З кожним приїздом ти змінюєшся ви все більше і більше сваритесь. Але в серці залишається та ж сама маленька надія на те що все буде як колись. Він називає тебе своїм маленьким воїном і ти віриш у все, що він тобі говорить, що ви впораєтесь що ніхто вам не стане на перешкоді. Ти знаєш що в нього проблеми зі здоров"ям, ти знаєш що з кожною сваркою ти вбиваєш його своїми руками! Ти знаєш що ти не змінишся, що мусиш зробити щось щоб він перестав бути овочем у цьому світі. Щоб він жив далі. Так, ти робиш багато помилок і все йде до того що ви розстанетесь. Ти знаєш що це скоро відбудеться.