Это просто Вьюи блог

З початком осені у всіх змінюється світобачення. З початком цієї в мене немає часу на доздуми, коли робиш щось- філософія замовкає.

Відкрий нарешті очі,
Не сподівайся на завтрашній день)

не вдається продовжувати блог, чи то не на часі, чи то не знаходяться слова.Не було грандіонзних планів на літо вза-га-лі, але в 1 день все змінилось, і пішло своїм ходом)

Острог- настільки маленьке і провінційне містечко що за 2 год ми обійшли його вздовж і впоперек, але місцеві люди(більшість студенти) його дуже люблять. головне, шо найшлось багато знайомих і 1 друг, з яким спілкуватись і дурачитись справжнє задоволення.)

Рівне. Як брат Луцька, знаходячись в центрі міста не розумієш різниці, яке все схоже, наче рідне, наче моє місто. Живучи 1.5 години від Рівного, я ніколи там по – справжньому не бувала, лише проїздом. Змучену, сумну місто зустріло мене спекою, частковою нестандартністю, комфортом і привітністю місцевих.. Повільно минають барокові будинки, вони створюють атмосферу не плинності часу.

Світязь.З погодою нам явно не пощастило, довелось розважатись, як можемо. Взнала, шо таке рибалка по-справжньому. Найбільше тішла око і душу наша природа, довго-довго йти і дивитись-дивитись-дивитись. Гарні краєвиди, але особливо не навідпочивались.

багато ще було пригод і мандрівок, які наповнюють серце добротою)

Вже давно переконалася, що соц.мережі це наче "сайт послуг дєвочок". До мене мінімум 2 рази на тиждень намагається додатись у друзі хтось з "настаящіх мужчін" і почати переписку. Ігнорую. Хоча розумію, що дівчата самі винні.

Ось одна схожа переписка

Руслан

22:00:36

♥

Руслан

вав22:06:10

Олічкавоу22:06:53

Руслантоді в заїмно принімаєш? 22:08:40

Олічкачєго?))) 22:09:04

Руслан0509681056 мій22:13:42

Олічкав мене нема мобільного 22:16:09

Русланхах як22:16:59

Олічка22:17:14чувак факевей

Русланти чьо22:23:08

Олічкаwhat do i have to answer 4 u? that i'm very moved? moved to tears? it's ridiculous how u going to get acquainted with me.?22:26:45

Варто сказати, що довгий час я вже нічого не відчуваю. Навіть речі, які мають засмучувати не несуть жодних емоцій чи хоча б коливань настрою. Період, коли багато відтінків сірого. Кажуть, іноді варто кинути все пливти за течією, а можливо це перехідний стан. Якось довго, значить це мій нормальний стан. Найгірше те, що я не супротивлюсь цьому і мене все влаштовує. Влучно сказав Бродський «Не выходи из комнаты», доречі сьогодні йому було б 73 роки. А так як цей поет мені завжди був близький, думаю символічно добре написати перший пост сьогодні.

Треба було зробити передмову, хто я. Певно ідея з блогом не виправдає себе, але спробую.

" если ты хочешь, чтобы кто-то остался в твоей жизни, – никогда не относись к нему равнодушно." Ричард Бах.