Персональный блог WILDANDFREE — мою печаль и мою грусть, давно ты знаешь наизусть...
Подаруй дівчині мiльйон червоних троянд, а вона скаже, що потрiбна лиш одна бiла!
не вірте людям, які кажуть, шо будете сумувати за школою коли випуститесь!
а літо взяло і звалило
а серпень припух і здох
ми були не надто сміливими
і коротко були удвох
нетривко тримався травень
чорнильно вписався червень
і липня лагідну гавань
ми перебрели вздовж берега
і все що горіло – згоріло
і все що світило – згасло
і відтріпотіли крила
незграбно і якось невчасно
тепер от – війна престолів
різкий атмосферний фронт
і осінь бронхітна і квола
дощами бере на понт
вже б'ється вітрами в браму
грипозний гіркий циклон
і наша з тобою карма –
зігріти цей мертвий сезон
і переписати вересень
і пересмажити жовтень
без зайвих жертвопринесень
три місяці сонцем заповнити
і навіть пустому листопаду
пустити адреналін
уоu lost! – проспівати осені
шепнути собі:
you win!
Хочу відучитися матюкатися. Це мені ніхера не пасує. Це, взагалі, для дівчат неповноцінно і дохуя непристойно, але ж бляяять.
Трохи жіночої логіки: - Блін, що йому сказати? - Правду! - Яку?! - Ну не знаю… Придумай що-небудь. .
"але я дурак, що стількі часу тобі не писав"
не очікувала зовсім!!!
Зачем мне другие? Я не хочу быть вагоном, в который входят и выходят. Мне нужен один пассажир, с которым я доеду до конечной.
"хтось зганяє злість на рідних,
а хтось не має їх"
треба берегти все те, що ми маємо, як шкода, що цінувати починаєш лиш тоді, коли втрачаєш.
чого в світі всюди діє цей грьобаний закон подлості?
чого людина згадує про тебе тільки тоді, коли тобі вже на все насрати, коли ти вже не паришся за те все, тоді, коли вже давно не треба…
— Кохана, ну нащо тобі квіти? Адже вони зав'януть.
- А нахуй тоді мені ти?! Ти ж здохнеш!!
я хочу единорога
шоколадку Ритер спорт
и возьми меня на ручки
руки блять свои убрал
прочитав, закурю в ответ.
неужели никто не знает -
умирают не от сигарет.
сквозь иронию часто вижу
про рак легких, про смерть, рахит.
почему на людях не пишут
о последствии их "любви"?
ну тогда и любить бросайте,
чтоб потом не матом в слезах.
" расстояние убивает "
ведь не пишут на поездах?
ведь смешно будет встретить
надпись
на спине или на груди,
как тебя умирать заставят,
как от этого не спасти.
а еще про сердечные раны -
не расскажут, как избежать.
в школе учат детей, что не надо
пить, курить и употреблять.
и ты знаешь, никто не скажет
" вредно так много любить".
продолжая любить все чаще,
все пытаются бросить курить.
Интересно, а расстояние в курсе, сколько людей его прокляло?
Приходь на каву, чай або на зовсім.
Можеш без стуку і не роззуватись.
На вулиці застила сива осінь.
Ти знову пізно… Стрілки на дванадцять.
Тобі еспресо? З цукром? Одну ложку?
В руках тюльпани. Знав, що я їх люблю.
Сьогодні я слабкою буду, можна?
Мені набридло сильною вже бути.
Я включу класику, може не будеш проти?
Два тістечка, розмови про буденне.
Твій номер телефону у блокноті.
Питаєш чи щаслива? Ну, напевно.
Я знаю, бути скромною не в моді,
Прийми таку, як є, для чого більше?
Ти вже ідеш? Твої ключі в комоді.
Там холодно, вдягайся по-тепліше!
А стрілки знову на дванадцять… Досить пізно.
На вулиці застила сива осінь.
Ти завтра будеш ввечері, приблизно?
Приходь на каву, чай або на зовсім.
(с)
Самые популярные посты