kira

і той у мені що говорить до тебе мовчки
і той у мені що говорить до тебе віршами
і той я живий що будую для тебе човен
усі ми – чужі і нічого нема між нами

і той я що стік би по тобі воском
і той що місив би тебе як тісто
нас тисячі тут у одному мозку
і нам ще просторо і нам не тісно

сонце – у сонячному сплетінні
голос твій у діафрагмі вібрує
ти – сонцестояння моє осіннє
я вже змирився і не протестую
і дії мої цілком дієслівні
а замість прикметників –
мітки
прикмети
складаю їх парами за фен-шуєм
читаю живих переважно поетів

плекаю психоделічні рослини
годую своїх мозкових паразитів
тебе впізнаю в дзеркалах і вітринах
у тих що вціліли й у тих що розбиті

мої епітелії сохнуть без тебе
їм чай не смакує їм дай поцілунків
хюндай поламався десь посеред неба
джедаї джімейла зависли в стосунках

це сонцестояння подібне до свята
хоч календарями воно призабуте
дожити б числа бодай до двадцятого
а там буде видно..
.. і там буде чути

Де є любов - там темряви нема,
Де сходить сонце - ніч уже безсила:
Світись в мені - любове яснокрила,
Щоб в серці не селилася зима.

Ліна Костенко

Чем старше ты становишься, тем сильнее расходятся дороги с теми, с кем ты раньше был "не разлей вода".

не гляди на её запястья
и с плечей её льющийся шёлк.
я искал в этой женщине счастья,
а нечаянно гибель нашёл.

С. Есенин,1922

и даже в твою сторону не посмотрят, когда то лучшие друзья.

первый человек, о котором ты думаешь утром и последний человек, о котором ты думаешь ночью — это или причина твоего счастья или причина твоей боли.

Эрих Мария Ремарк

Нет тюрьмы страшнее, чем в голове.

Виктор Цой, 1987 год

когда я тебе пишу "наверное, надо идти спать",
хочу услышать в ответ "я буду скучать "
или "побудь со мной еще немного",
а ты пишешь "спокойной ночи".

Поистине настоящая любовь несёт за собой, чаще всего, печальный конец.

И.А Бунин

Умей оставлять людей в прошлом, если они так стремятся там остаться.

мы от скуки маемся, мы в слепую судим,
не любя встречаемся, не встречаясь любим.
мы молчим из гордости, говорим из мести.
мы обходим пропасти и дурные вести.
мы как дети прячемся, мы как звери злимся.
не любя встречаемся, а любить боимся.

Ты когда-нибудь любила так сильно, что хотелось закрыться в своей комнате, включить грустную музыку и плакать?

Так бывает, что люди друг друга не держат, и не отпускают.

Я восхищаюсь тем, как ты борешься против собственного сердца.

Пауло Коэльо