Зім'яте его
Мій другий внутрішній світ
Twitter
Blogspot
Мій другий внутрішній світ
Twitter
Blogspot
Не люблю, коли знайомі думають, що вони знають краще, ніж ти, що тобі робити. "ооой, Віта. Ми не погуляємо, бо в тебе ж олімпіада." І ніби така турбота, що капєц. Ніби переживають. Ну так, я ж цілий день буду сидіти за ноутом, писати твори. Тепер так і буде. Образливо якось.
Ну якщо я хочу вийти на годину освіжитися, значить я не витрачу часу просто так. Значить, я відповідаю за свою роботу, значить, я не хочу засинати з головним болем та болем очних м*язів через те, що я цілий день писала і читала.
Дякую за чудову турботу про моє здоров*я.
А на олімпіаді в мене все вийде, бо я дуже цього прагну і багато готувалася. І ще більше сьогодні підготуюся.
Мені треба щось робити. Я не хочу. Кажуть, натхнення приходить під час роботи. Може, змінити вид діяльності?
Я сьогодні зрозуміла, що з моїми друзями можна лише розважатися. Ні, це я зрозуміла ще вчора. З ними весело, але вже давно порадитися про щось я не можу. Вчора здивувала відповідь: "Ну, чому я завжди повинна вам допомагати?! "
Я ж не кажу такого, як ти підсовуєш мені черговий англійський чи німецький текст перекладений жахливо на он-лайн гугл переводчик.
Тепер я знаю, що людям допомагати безкорисно не можна. Купувати подарунки теж. В нашому світі все робиться за щось.
"Вііііт, це ти? "
Нє, блін, двійник мій прийшов на урок!
Я вже не можу готуватися і готуватися.
Да, лінива я. Ні. не лінива
Я безнадійна. Просто безнадійна. Як треба змінюватися… Як треба!
В школу завтра. Я не вірю в це. Я нічого не вчу. Не хочу. Просто.
Я знаю, чим мені подобається в*юі. Тут всі мають ту сутність, яку хотіли б мати, а не те, що клеїть банальна соціальна мережа.
І ніхто цього не забороняє.
— Бегбедер
ну чому???? чому?
неправда це…
Знаєте, жахливо бути добре вихованою. Треба стати наглим стервом. Жити так легше.
Подивилася щойно відео. Насправді інтернет - велика чорна діра. Аж страшно.
Мені здається, що події, які зараз відбуваються в моєму житті допомагають зрозуміти, що я чогось варта.
Дякую
Проблиск якийсь маленький. Хай би все було добре. Аж полегшало.
Але хочу ходити з вами на каток, в кіно і до ялинки. По магазінах і фоткатися. Як раніше. Без всяких сварок через дрібниці.
Открытое письмо молодому человеку о науке жить
Я почала помічати, що забагато переживаю за те, що хтось подумає. А забуваю, що їм всім тупо все одно і життя вони за мене не проживуть. Може, і єдиний раз взагалі бачать.
Висновок: знову ж таки, важко бути людиною, яка сприймає все близько до серця.
Сподіваюся, це не називається слабохарактерністю?мдаааа
Треба міняти світогляд…
ну а тепер покину нудне хотіння. сьогоднішній день вдався, бо:
1) я спекалася наукової, ще й з неболючими наслідками
2) я полюбила креветки
3) я погуляла (невже!)
4) я для себе вирішила дещо стосовно однієї людини. обіцяю, більше про це не буду згадувати.
5) я співааааала комусь там)
6) вивчила щось нове з німецької
оо тепер нема більше пунктів
Самые популярные посты