Я почала помічати, що забагато переживаю за те, що хтось подумає. А забуваю, що їм всім тупо все одно і життя вони за мене не проживуть. Може, і єдиний раз взагалі бачать.
Висновок: знову ж таки, важко бути людиною, яка сприймає все близько до серця.
Сподіваюся, це не називається слабохарактерністю?мдаааа