Smoke weed everyday.

внутри осталась пустота
и никто не сможет её заполнить.
ты один из ста,
которого я хотела помнить

коли за вікном - не літо
я завжди ненавиджу такій день як неділя.
завтра на пари. а на лінгвістику я ще й нічого не вчила. (
але сьогодні була вона така якась насичено класна.

зустрілась з Владом і Пашою, був веселий фотосет,
насміялись, і вже настрій на добу вперед.
далі бігом спішила до Там Таму, з собою в таксі забрала Віку і Аню)
поїхали на фільм ДАВАЙ ДОПОБАЧЕННЯ, кароче він був ніякий,
але все одно було класно.
і потім до 21 школи, хотіли в Базилік, але там не було вільних місць,
пєша пєша до Брами, посиділи там, повно знайомих лиць як завжди,
ще з Вікою за Там Тамчік ;) , а тоді додому.

ось тільки що їла смачнющий тортік, а зараз дурне чіпси пожераю

чесно, це мабуть була найкраща субота за останній місяць, ну або одна з таких,
і не річ в музиці 90-х у золоті, яка навіювала також специфічний настрій,
- була чудова атмосфера, бо поряд були настільки класні люди.
Лєна, Алла, Мар'яна, Рома, дякую за хороший початок в Бамбі, за мою вдалу *середину*, за хотдог на окккоо(я тебе люблю!!! :), і за приємний кінець - "это была музыка 90-ых, мы танцевали как могли "
Віка, кіця моя, і тобі дякую за як завжди вже по традиції шалені танці такіх крутих чік, ти панімаєш а чьом я: *

пс.
я абажаю ночувати в Лєни, просто абажаю, якось завжди так висипаюсь,
і після такої нічки, ну як ???)) але прийшлось канешно вже в 11 повалити додому, ага, як ж не безе цього

просто не змогла звикнутись з думкою, що все було настільки добре.
отак це "добре" і пішло. своєю дорогою. шукаючи не таких ідіоток.

для всіх немає нас.
для мене тільки ти.

ранок розпочався з твоєї смс-ки, на яку я відписати не могла, бо грн на рахунку взагалі немає, хочу тебе побачити вже: 3
далі спустилась вниз, на кухні вже були усі-усі, мама з сестрою щось там готували,
папа снідав якраз і ще по першому поверсі туди-сюди лазили ці малявкі - Амур і Арчі, тягали мої махнаті угі по коридору, а я бігала забирала ;)
невже я прибрала в кімнаті!!! ну ще не повністю, але хоча б щось, вже всі речі не горою на пуфіку, а у шафі, алалала, я молодець, мама буде приємно здивована) )
от ще зараз гляну серію своїх улюблених Дневніків і все буде взагалі ахуєєнно!!!
чудовий початок дня не дивлячісь на один даже маментік.

вже скоро.
і я дочекаюсь.
лл.

Без тебе наче сніг в пустелі,
Без тебе світ втрачає сенс.
Без тебе замкнені всі двері,
Без тебе стерті смс.

Без тебе не сміюсь, не плачу,
Без тебе крізь стіни ходжу.
Без тебе відпускаю вдачу,
Без тебе не лежу і не сиджу.

Без тебе змушений ховатись,
Без тебе час немов пісок.
Без тебе смак не відчувати,
Без тебе кулі у вісок.

Без тебе холодно і в спеку,
Без тебе одяг не ношу.
Без тебе нехтую безпеку,
Без тебе пусто, я прошу.

Відпусти,
Я для тебе, так треба.
Далі йти, вже без тебе, без тебе.

Коли тебе нема, вживаю,
Коли тебе нема, лиш тінь.
Коли тебе нема, зникаю,
Знаходитись одному лінь.

Коли тебе нема, так темно,
Коли тебе нема, себе душу.
Коли тебе нема, даремно,
Так голосно себе прошу.

…

мала, я скучила, де ти?

спочатку в лікарню на узі, потім в соло-соло,
далі з Владом, Миком і піццою до Юлі,
а ще заходили в школу, були в карабліку,
я пообідала, а потім з Юльою знову до неї,
ще об'їлись,
а ввечері до Влада на фільм,
блін, ще досі від нього моторошно.

а Юлі ще сьогодні в поїзді саменькій їхати,
звони пупсику, ти ж не заснеш^^

А ЗАРАЗ НАРЕШТІ ВДОМА!
НАРЕШТІ В УЛЮБЛЕНІЙ КІМНАТІ
МРІЯ ДНЯ ЗДІЙСНИЛАСЬ
КАЙФ:3

я сдаюсь. нету сил бороться.
проиграла. твоя – победа.
ничего мне не надо боле:
ни авансов, ни отступных.
мир не рухнул: всё то же солнце,
в окна бьющее до обеда
цвета плавленой канифоли,
те же хлопоты выходных…

я сдаюсь. не винись, my darling.
так случается, так бывает.
мы друг другу близки так остро –
каждый вдох причиняет боль.
ни одна сторона медали
светом истины не пылает.
я тебе проиграла просто.
скрипка.
пауза.
канифоль.

я тебя разлюбила. в семь тридцать утра.
ты за круглым столом ел на завтрак омлет,
а я думала: «странно, ведь только вчера
я любила тебя. а сейчас – уже нет»

ще недовго залишилось мені дуріти вдома самій.
але це так кльово.
дададададаа

прокинулась, на першу пару не пішла,
думала побуду хоча б сама півтори годинки,
та куди там..
зараз їду в універ, напишу модуль і назад додому
і надіюсь почути, що в будинку нікого,
мені це зараз потрібно.
не можу розгребсти все в своїй голові.
стільки плутанини вже давно не було.

Good Luck, я на контрольну.

я напишу історію про нас і спалю все до останньої букви
буду спостерігати як слова палають
…
буду, бо тобі ж було все одно як таке ж сталось з нами.