наслаждайтесь хаосом
и у души есть скелет, и этот скелет - воспоминания
и у души есть скелет, и этот скелет - воспоминания
Minä vihan ihmis. Pitääkö tämä paikkansa? Kyllä. Ole ei oikein. Ja mitä tehdä? Tarkemmin sanottuna tämä on tyhmä ja ruma. Minun pitäisi käyttäytyä paljon paremmin kuin nyt. Mielessäni olen kerännyt paljon ylimielisyydestä ja halveksunnasta muita. Minun on heti lopetettava!
____________________________________________________
I hate people. Is this true? Yes. But not really. And what to do? More specifically, this is a stupid and ugly. I should behave much better than now. I think I have collected a lot of arrogance and contempt for others. I must be stopped immediately!
сегодня, когда сидела в больнице, дожидаясь своей очереди, какая-то маленькая девочка с мамой учили.. я вспомнила свое детство) ))
моя любимая часть этого стиха всегда была третья. решила ее выложить. .такое приятное тепло, читая ее, по телу разливается ^^
3.
Я была в стране Суоми…
Вспоминаю часто:
Снежный лес,
И низкий домик,
И девчонка - Аста.
Она была глазаста,
Ходила в теплой блузке,
И только слово "Здрасьте "
Могла сказать по-русски.
Всего одно словечко,
А как нас выручало!
Потрескивала печка.
Девчонка не молчала.
Пирог со свежей рыбой
Разрезала на части
И на мое "Спасибо",
Смеясь, сказала: - Здрасьте!
Я улыбнулась Асте,
она мне снова - Здрасьте…
Всего одно словечко,
А как нас выручало!
Мы вышли на крылечко.
Девчонка не молчала.
И на прощанье снова
Как пожеланье счастья
Звучало слово "Здрасьте".
16.05
качаю vegetarian times, кушаю рахат лукум, слушаю blessthefall и бесцеремонно пялюсь на клубнику
15/05
@Tolik_Sexy_Dude, ты мой Розовый Гавриил; D
14/05
Barsuk Nebarsuk kirjoitti tanaan klo 12:12:Lika, мне только что сообщили, что пока ты не выложишь свои сиськэ в группу, тейсти не заработает.Такие дела.8(
13.05
Lika: zachem dobavilsya ? Nikita:…по фамилии суомалайнен вычислял фашистов предателей
По-перше, до мене приїхала Світлана у п'ятницю. Мм.. пятниця развратниця ?) Сніданок при свечах ?)) ну, майже. Ми більше по чоловічій романтиці, тому… болтушка ! поснідали, пішов дощ, тому ми чекали поки він не закінчиться та поїхали у місто у суші-бар. Мм, мені сподобалися рисові "тряпочки" блінчики з бананами.
Потім ми просто гуляли по парку, пішли купили по шейку, знайшли миле кафе. Гадаю, найближчим часом треба туди завітати. А потім.. потім я згадала про демонстрацію до річниці дня перемоги! Нам було нічого чого робити, тому ми і пішли. Спочатку було просто тупо якось, а потім навіть весело. Я багато кого зустріла, побачила. Навіть Артур зі мною привітався. З ним ще Макс Шевченко був і ще хтось, не пам'ятаю. А ще (момент про їх "появу") мене дуже чомусь розсмішило: я іду уже "з демонстрацією", починаю прикурювати цигарку, а тут ідуть ці схе " :D я не исправима хахаха"
Дорожній рух був напружений, тому Світлана поїхала до мене, а потім ми поїхали до Сварщика, у якого тусили дві группи одна київська (Plastic Fantastic) та декто з When Roses Die. Наприклад, хлопець Керрі був. О май год, він таааакий худий. Просто let's go anorexxic. Але милий такий. У дві години ночі почав нас кормити тим, що з турів залишилося. Я навіть на фото засвітилась
моя брітелька це піпець) )
Були знову "непонятки" зі Сварщиком. Як нап'ється ото починаються "душевні" розмови. Лягли спати десь у чотири, бо київлянам на поїзд їхати у 6.00 треба було. Я уже в 6.43 прокинулася, випила чаю з лимоном… до речі! І це все, що я з'їла за день! Я не знаю, як це. Зараз на годиннику 19.23, а я не хочу досі їсти! Я НЕ МОРЮ СЕБЕ ГОЛОДОМ, Я НЕ ЗГОЛОДНІЛА ЩЕ !!!!!! Як це?
https://radikal.ru/F/i011.radikal.ru/1005/56/db1ed025886a.jpg.html
ребятки проорали так конктретно, когда определили меня сдавать ЗНО в 20ти км от дома. Это при том, что во время регистрации у меня, как и положено, спросили, в каком районе я бы предпочла сдавать. Ахаха, в индустриальном всю жизнь мечтала ахаха.
Today I've got so аdorable present from Miu that I was reаlly happy: smiled, reread and reread again… do you ask me what I've got? It 's a phrasebook! Finish phrasebook with funny pics and situations. Strong hugged Miu, kissed her cheek and say in sweet voice "kiitos"
Than I did photos of toastmaster for her ads in magazine "Wedding". Does it mean that my fotos will publish in it? O.o hmmm) )) Nice.
Well, waiting for my mom. Want her to come with me for shopping. So boring… and internet works slowly =\\
Это провал, сегодня утром попыталась написать пост с телефона - и обана! заголовок я могла написать, но текст сообщения… бляяя. это было так печально, я уже и не помню, что именно хотела написать, но чет прикольное.. это точно! вот думаю, не в украинском языке ли дело? :DDD
Продовжу свою "сповідь" на державній мові: зараз я прибігла до дому, в той час, як хлопці нашого класу намагаються дізнатися щось нове з украінської літератури. Усі дівчатка (за вийнятком мене, Марини та Ані) готуються до виступу на випускному, а ми з чистою душею прогулюємо ці репетиції та уроки, на яких вони відбуваються.
Через десять хвилин мені потрібно буде бути уже в школі. А потім поїду на англійську! НАРЕШТІ! Мені вже остогидло стирчати у нашій приславутій шк.. і вчителі і учні бісят(-?). . хочу до університету.. як умога швидше..
а ось фото з Севастополя. Поряд зі мною (темненька) це Аля. Дякую тобі ще раз!
чета я с фотками прям зачастила, нет ?
Чи не можна ото не напалягати на вивчені усяких дрібниць, а уділяти увагу лише тим предметам, які тобі більше подобаються, з якими ти пов'язуєш свою майбутню професію. Не розумію, чому мені треба втрачати час марно, коли я б могла дізнатися щось нове ? Система нашої освіти "захоплює" своєю новизною і сучасністю.
Лише рік мені треба це потерпіти, а там буду легше…
Поїздка видалася на "ура". Спочатку, емоції били через край, але тепер я заспокоїлась, тому трішки погано, що як би не встигла висловлити усі свої думки. Таке собі. Навіть, у поїзді написала Алі таке смс прям пафосне. Ох, якось відтворю його. Таке треба занотувати!
Була здивована, що вона знайома з Робертом Міщенко.
Так, я чула, що він з Севастополя, але… Ні, це не заздрощі, просто це круто, коли "прості" люди чогось досягають. Тим пач, у свох 17 років.
Треба брати себе у руки! Треба вчитися, а не лазити по усяким сайтам моди та щось… ааа!!!! вчитись вчитись вчитись!!!!
[ніяк не пересилю себе. да що ж я така ніяка]
так ото ось. я ніколи не писала про те, що мене виводять з себе дівки, що гадають мов вони такі модні та офігенні, що як їх бачиш - хочеться мордою у калюжу!і це не я зла, а то вони знущаються над оточуючими. Раніше було "ааа! я напилася. палюся, бля, мамі лиш не кажіть", що виникало питання, якого чорта ти тоді, якщо палишся, виставляєш фото, де п'єш горілку ?! не зрозуміііііло. Так а тепер ось така фішка у цих дівок: "я самотня, кофе та цигарки". АААА!!! вбити мало! Тупі, як двері. А ще мене край дратує ця незрозуміла мода не книжки. Ну, як це можна таке "робити"??? Це ж книжки! Виходить, прочитала "Дневник тринадцатилетней наркоманки, пишу одній знайомій, що це гидота, мені зовсім не сподобалося і тут відповідь - але це ж модно… фак!
По-перше, я справді у шоці, що мені аж припало до душі писати пости українською мовою на російських сервісах. Напевно, це зумовлено тим, що я не переживаю, що хтось зрозуміє написане. Бо це гидота! =) Справді
По-друге, сьогодні мені купили квитки до (-?) Севастополя і уже завтра в ранці я познайомлюся з тією дівчиною, Алею. Жду нашої зустрічі. Дуже. Сподіваюся, що ці вихідні справлять на мене враження, бо останні місяці я як не жилець
Ловлю себе на думках, що мені дуже кортить спілкуватися з деякими людьми, але..
Напевно, мені краще бути самотньою та не прив'язуватися ні до кого. Чому? Так буде легше, коли я, сподіваюся, покину країну. Адже, я не хочу сумувати за кимось "зайвим". Я егоїстка, так? Я думаю лише про себе. Скоріш за все… Але зараз ці думки навіть не лякають, а навпаки, заспокоюють. Я спокійно розірву усі зв'зки з цією країною…
А ще мені б хотілося, щоб люди самі бажали налагодити зі мною стосунки. Чому мені вічно треба робити все це самій? Так, зараз я ловлю себе на думці, що мені самотньо і хочеться, щоб знову мені вічно хтось писав, а я не встигала всім відповідати, але чорт…мені ж просто хочеться дружити з вузьким колом людей! Мені не потрібні сто-триста-тисяча знайомих! МЕНІ ЦЕ НЕ ПОТРІБНО! Ну, а вам, чорти мої дорогі, як виявилося, не потрібна я. Сумно блін
Ясное дело, у каждого была такая же ситуация, как и у меня. Ты длительное время жил какой-то мечтой, старался все ближе подобраться к ней, исполнить.. и вдруг тебе подрезали крылья, и ты понимаешь, что больше ничего не можешь делать. Тебе плохо и одиноко. На душе становиться пусто и ты задаешься вопросом "почему?".
Сегодня у меня случилась такая же фигня - все просто накрылось медным тазом. И пол дня я ходила вся в слезах и соплях с одной только мыслей "какого черта этот Бог, который нам помогает и все такое, нефига не помог мне?! Может быть его и нет вовсе?!" Знаю, что это крайности, но больше злиться не на кого было..
А теперь вопрос - что делать, когда больше не во что верить ?
Самые популярные посты