По-перше, до мене приїхала Світлана у п'ятницю. Мм.. пятниця развратниця ?) Сніданок при свечах ?)) ну, майже. Ми більше по чоловічій романтиці, тому… болтушка ! поснідали, пішов дощ, тому ми чекали поки він не закінчиться та поїхали у місто у суші-бар. Мм, мені сподобалися рисові "тряпочки" блінчики з бананами.
Потім ми просто гуляли по парку, пішли купили по шейку, знайшли миле кафе. Гадаю, найближчим часом треба туди завітати. А потім.. потім я згадала про демонстрацію до річниці дня перемоги! Нам було нічого чого робити, тому ми і пішли. Спочатку було просто тупо якось, а потім навіть весело. Я багато кого зустріла, побачила. Навіть Артур зі мною привітався. З ним ще Макс Шевченко був і ще хтось, не пам'ятаю. А ще (момент про їх "появу") мене дуже чомусь розсмішило: я іду уже "з демонстрацією", починаю прикурювати цигарку, а тут ідуть ці схе " :D я не исправима хахаха"
Дорожній рух був напружений, тому Світлана поїхала до мене, а потім ми поїхали до Сварщика, у якого тусили дві группи одна київська (Plastic Fantastic) та декто з When Roses Die. Наприклад, хлопець Керрі був. О май год, він таааакий худий. Просто let's go anorexxic. Але милий такий. У дві години ночі почав нас кормити тим, що з турів залишилося. Я навіть на фото засвітилась
моя брітелька це піпець) )
Були знову "непонятки" зі Сварщиком. Як нап'ється ото починаються "душевні" розмови. Лягли спати десь у чотири, бо київлянам на поїзд їхати у 6.00 треба було. Я уже в 6.43 прокинулася, випила чаю з лимоном… до речі! І це все, що я з'їла за день! Я не знаю, як це. Зараз на годиннику 19.23, а я не хочу досі їсти! Я НЕ МОРЮ СЕБЕ ГОЛОДОМ, Я НЕ ЗГОЛОДНІЛА ЩЕ !!!!!! Як це?