@polinaromanowna
POLINAROMANOWNA
OFFLINE

Это просто Вьюи блог

Дата регистрации: 21 января 2011 года

Персональный блог POLINAROMANOWNA — Это просто Вьюи блог

— Університет імені І.Карпенка-Карого, в якому ви навчалися, все-таки більше дав вам як режисеру? Чи більше чогось відняв?

— У «Карпенка-Карого» є необхідний творчий простір. І мені жодна кіношкола Європи не дала б цього досвіду. Передусім я кажу про людський контакт і душевне співпереживання.

Спочатку я вступила на юрфак, на якому довчилася до рівня бакалавра. Але мені подобалося кіно. Адже був і в юридичній практиці чудовий досвід для кіно — суди, розбірки всілякі. Але паралельно готувалася в «Карпенка-Карого». У бібліотеці мистецтв провела, мабуть, півтора року!

Пам’ятаю, що саме тут я прочитала інтерв’ю Отара Іоселіані… І буквально закохалася в нього! Розповідала потім усім, що він мій улюблений режисер.

Уже в інституті потрапила на курс Михайла Іллєнка. Почала писати сценарії. У нас була творча сім’я — хороший дружний курс. Ми від душі грали, як уміли.

Але проблеми почалися пізніше, коли момент ейфорії минув… Адже кіноіндустрії в Україні немає…

Черговий день, чергова ніч,
І ось вже знову у дорозі,
Знаходиш купу протиріч,
Коли іти уже не взмозі.
Але повзеш з останніх сил,
Забувши про натерті ноги,
І навіть цей нестерпний біль
Не зможе скинути з дороги,
Шляху, що сам обрав собі,
Свідомо, несвідомо – не важливо,
Запалені усі вогні,
Це шлях від ясел до могили.

Все хорошо в меру, и гордость не исключение.да и причем тут она ?в последнее время ее вообще заталкивают уже и туда, где она выглядит по меньшей мере нелепо.прошу тебя, уймись.и будь проще.я же просто пытаюсь быть собой.не более.

Эта встреча никем не воспета,
И без песен печаль улеглась.
Наступило прохладное лето,
Словно новая жизнь началась.

Сводом каменным кажется небо,
Уязвленное желтым огнем,
И нужнее насущного хлеба
Мне единое слово о нем.

Ты, росой окропляющий травы,
Вестью душу мою оживи, -
Не для страсти, не для забавы,
Для великой земной любви.
1916

Анна Ахматова. Сочинения в двух томах.
Москва, "Цитадель", 1996.

Останови автобус, уедет далеко
Останови автобус, и не пускай её.

Уезжает, будет жить теперь в столице
Никого с собой не заберёт
За минутку с ним приходится проститься
В телефоне фотографии сотрёт.

На память лишь оставит одно воспоминание
Как ели апельсины в парке ночью
Как быстро всё прошло, красивые признания.

Ну что-же ты, не будет больше той субботы
Когда гуляли до утра мы вместе
А что-же там, там будут только бутерброды
И много пафоса и странной лести.

Повесит над кроватью свои воспоминания
Соседка в комнате опять смеётся
Но кто любил хоть раз на расстоянии
Тот знает.

Тихо лужи покрывает лед, помнишь мы с тобою
Целовались ночи напролет под шум прибоя
Это лето не вернуть уже я знаю
Но когда печаль в моей душе я вспоминаю

Яхта, парус, в это мире только мы одни
Ялта, август и мы с тобою влюблены
Яхта, парус, в это мире только мы одни
Ялта, август и мы с тобою влюблены

Но расстаться нам с тобой пришлось кончилась путевка
И вагон плацкартный меня нес в Новую Каховку
Не забуду ночи при луне и твою улыбку
Ты открытку подарила мне, а на той открытке

Яхта, парус, в это мире только мы одни
Ялта, август и мы с тобою влюблены

….Влюблены….

POLINAROMANOWNA

Самые популярные посты

34

http://polinphoto.tumblr.com/ сюда-сюда

11

so everything will never be the same.but i'll remeber only those moment, when we were happy together.don't be angry for my foolishness an...

9

And the hardest part Was letting go, not taking part Was the hardest part And the strangest thing Was waiting for that bell to ring ...

9

Мне не верится, что целых три месяца происходит это счастье.Мне не верится.Не желаю думать об учебе.Эти мысли меня всегда только расстраи...

9

If fear's what makes us decide, Our future journey, I'm not along for the ride, Cuz I'm still yearning, To try and touch the sun, My...