Зараз я трошки спантеличина….
Сьогодні приїздив мій дядько…
Не обійшлося без віскі(в нього сьогодні день народження, як ніяк а 39 років-дата серйозна) …
…І як завжди задушевної розмови…яка тихо переходить у виховну розмову на тему моєї поведінки…мого життя…
Словом, розмова була змістова хоча і дуже напружена.
Бути 4есною, то ці розмови завжди давали мені багато, як власне і спілкування з моїм дядьою, якого я поважаю і дуже сильно люблю)
Я останнім часом стала дуже егоцентричною, думаю шо мені хтось шось повинен, але дядя ясно дав зрозуміти, шо НІХТО ніколи не попусте в житті.
Прыгай через барьер, ломая флажки-слова, які я клянусь ніколи не забуду!
Просто тепер я знаю шо мені робити, і чого я хочу… ;)
Почну прямо завтра-постараюсь отримати якусь роботу…
Для того шоб бути повноцінною особистість требба бути незалежною, в тому числі якби то цинічно і не звучало, і в матеріальному плані.
Тільки я можу зробити шось своєму житті…ЛИШЕ я !
Тому…
Думаю, всьо зрозуміло…Йду спати, обіцяю -буду в нормі!