…Зненацька приїхати до Львова, серед ночі, вдень, у вересні чи в березні.Якщо Львів існує, під пологами кордонів і тількив моєму новому пашпорті.

Адам Загаєвський

Вже два дні як я приїхала з дому…Все збиралась написати свої думки, але круговерть мого життя як завжди мене закрутила миттєво, варто мені було лише вийти з потягу номер 170 маршрутом Львів -Київ.До речі, їдучи в Киъв я задумалась:чого я завжди приїзджаю і їду зі Львова, коли він ще спить?Що це?Злі фокуси долі, чи просто фатальний збіг?…Життя думаю покаже…Будучи лише в Львові, я дійсно відчуваю себе живою, хммм…це напевно енергія Львова, землі Соломії Крущельницької та Адама Загаєвського надихає мене дивитися на життя по іншому….Львів торкає мої думки…Шалено закохана у своє місто ?Так!Він (Львів) є у кожній клітинці мого тіла, в кожному моєму рухові, мрії та сні…Коли я у Львові, мені хочеться писати ессеї, танцювати, співати…кохати…Немає нічого кращого за кохання у Львові…Як каже мій тато місто вічної молодості…ДО речі нещодавно дізналася де мене власне було створено, зачато…Це трохи пантеличить мої думки навіть зараз, а пройшло вже майже більше тижня…10 гуртожиток 53 кімната Універ Львівська Політехніка дякую за життя, цю суперову нагоду дивитися на небо, сидіти маленькому кафе з подругами, пити холодне мохіто і займатися коханням) ….ну і звичайно, дякую за Львів) За саме краще місто на Землі і можливість називати себе львівянкою….