1. Руднева И. И. Половые особенности активности антиоксидантных ферментов крови некоторых прибрежных видов рыб Черного моря / Вопросы ихтиологии / И.И. Руднева, Е. Н. Скуратовская - 2009. Т. 49, № 1. С. 125-128.
Мідь є компонентом ряду ферментів, пов'язаних із окисно-відновними процесами, має важливе значення у фенольному, азотистому та нуклеїновому обмінах. Важливою функцією міді в організмі тварин є її участь у синтезі ге-моглобіну. Власне вона сама не входить до складу гемоглобіну, але необхід-на для каталітичної реакції включення неорганічного заліза до складу гемог-лобіну. Більше ніж 90 % всієї міді знаходиться у церулоплазміні – метало-ферменті, що приймає участь у синтезі білків плазми крові [ 3 ]. Важливою є роль міді у процесах кровотворення, де її неможливо замінити жодним ін-шим хімічним елементом. Біотичні дози міді підвищують опірність організ-мів до деяких інфекційних захворювань. Мідь зв'язує мікробні токсини за ти-пом комплексних сполук – хелатів та підсилює дію антибіотиків. Як незамін-ний мікроелемент, вона впливає на організм завдяки зв'язкам із фенолами, гормонами та вітамінами [ 3 ]. У риб у період нересту вміст міді у печінці – де-по цього елементу в організмі – знижується, а у статевих продуктах (ікра, сім'яники) зростає [ 3 ]. Вона бере участь у процесах пігментації риб, вплива-ючи на синтез меланіну [ 3 ].
Рівень забезпечення риби міддю залежить від багатьох факторів і у першу чергу біогеохімічної ситуації середовища існування, форми знаход-ження хімічного елемента, кліматичних, гідрохімічних умов та фізіологічно-го стану організму. Вміст міді в організмі регулюється центральною нерво-вою системою та залозами внутрішньої секреції.
Відомо [ 18 ], що за своєю дією на водні організми, тільки ртуть більш токсична за мідь, а висока токсичність та значна середня концентрація ос-танньої у воді роблять її критичним елементом у водних екосистемах. В ок-ремих випадках саме мідь, окремо та при синергічній взаємодії з іншими ток-сичними речовинами, може спричинити загибель риби. Темпи поглинання міді рибами знаходяться у прямій залежності від періоду впливу та концен-трації. При токсичній дії міді на риб встановлено [ 21 ] синергізм при взаємодії міді, кадмію та свинцю, або міді та цинку, міді, цинку і фенолів, або міді та фенолів. Чим вища концентрація міді, яка знаходиться у вільній (іонній) фор-мі (тобто не закомплексована) у воді, тим вищий ефект її дії на риб.
Безперечно, ізольована дія підвищеної концентрації міді до 10-15 мг/л не може стати причиною загибелі риб, які володіють широкою адаптаційною мож-ливістю і володіють рядом механізмів виведення її з організму, однак, у взаємо-дії з іншими гідрохімічними чинниками, її летальна дія може проявитися.
Наступним чинником, який у взаємодії з іншими може призводити до летального наслідку риб є нафтопродукти, виявлені в озері Чорне Велике. Придонний шар води озера Чорне Велике, і Шацьких озер, взагалі більш на-сичений нафтопродуктами, ніж поверхневий [ 28 ]. Нафта та її похідні, у дано-му випадку, виступають, як концентратори для важких металів, що також різ-ко підвищує токсичність останніх за рахунок утворення металоорганічних сполук, що легко проникають у клітини гідробіонтів. З підвищенням концен-трації міді у водному середовищі зростає споживання рибами кисню, збіль-шується рН крові та використання енергетичних речовин. Характерним ефек-том впливу іонів міді на риб у водному середовищі є різке зниження секретор-
56 Збірник науково-технічних праць
Науковий вісник, 2006, вип. 16.5
ної діяльності зябрових пелюсток, що у кінцевому результаті призводить до загибелі риби від некрозу зябер (токсична асфіксія). Окрім цього, має місце руйнування кровотворних тканин у філаментах зябер, що є наслідком змен - шення їх окислювальної активності, відбувається також некроз клітин нирок.
Таким чином загибель вугра стала наслідком кумулятивного токсико-зу, пов'язаного із дією високих концентрацій важких металів, головним чи-ном міді, а також нафтопродуктів у воді озера Чорне Велике.
Література
1. Бетман Ш.А., Ильзинь А.Э. Микроэлементы в организме рыб и птиц. – Рига: Зинат-
не, 1968. – С. 5-18.
2. Воробьев В.И. Микроэлементы и их применение в рыбоводстве. – М.: Пищевая пром-сть, 1979. – 184 с.
3. Войнар А.И. Биологическая роль микроэлементов в организме животных и челове-ка. – М.: Пищевая пром-сть, 1986. – 264 с.
4. Горовая С.Л., Столярова С.Д. Физиолого-биохимические показатели рыб водоемов Белорусии. – Минск: Наука и техника, 1984. – 157 с.
5. Дячук І.Є., Шевченко П.Г., Коваль М.В., Колесніков В.М. Іхтіофауна й рибопро-
дуктивність озер Шацького природного національного парку на сучасному етапі їх існуван-ня./ Національні парки в системі екологічного моніторингу. – Світязь, 1993. – С. 62-63.
6. Иванов В.В. Экологическая геохимия элементов: Справочник: в 6 кн./ Под
ред Э.К. Буренкова. – М.: Экология, 1995. Кн. 4. Главные d = элементы. – 416 с.
7. Евтушенко Н.Ю., Сытник Ю.М., Осадчая Н.Н. Концентрация тяжелых металлов в воде Шацких озер/ Вопросы экологии и мелиорации заболоченных земель. Материалы к се-
минару в г. Шацке, 28-29 мая 1991 г. Шацк, 1991. – С. 27-28.
8. Євтушенко М.Ю., Ситник Ю.М., Осадча Н.М. Підсумки трьохрічних досліджень вмісту важких металів в компонентах озерних екосистем Шацького національного природного парку/ Національні парки в системі екологічного моніторингу. – Світязь, 1993. – С. 33-35.
9. Євтушенко М.Ю., Шевченко П.Г., Коваль М.В., Дячук І.Є., Колесніков В.М. Су-
часний стан іхтіофауни та охорона риб озер Шацького національного природного парку/ Шацький національний природний парк. Наукові дослідження 1983-1993 рр. – Світязь, 1994. –
С. 194-209.
10. Забитівський Ю.М. Вплив сублетальних концентрацій свинцю на активність трав-них ферментів цьогорічок коропів// Вісник Львівського ун-ту. Серія біологічна. – 2002, вип.
28. – С. 200-210.
11. Забитівський Ю.М. Карбогідразна активність кишківника рамчастої та лускатої по-рід коропа любінського внутрішньопорідного типу під впливом міді// Наук. записки Терно-пільського педун-ту ім. Володимира Гнатюка. Серія "Біологія", № 2(17), 2002. – С. 105-109.
12. Забитівський Ю.М. Функціональна активність карбогідраз цьогорічок коропів лю-бінського внутрішньопорідного типу при інтоксикації свинцем// Наук. записки Тернопільсь-кого педун-ту ім. Володимира Гнатюка. Серія "Біологія". 2001, № 3 (14). – С. 193-195.
13. Забитівський Ю.М., Савицька О.М. Динаміка накопичення міді у лусці, зябрах і кишківнику коропа.// Наук. вісник УкрДЛТУ. – Львів: УкрДЛТУ. – 2003, вип. 13.5. – С. 263-272.
14. Коваль М.В., Шерстюк В.В., Шевченко П.Г., Ситник Ю.М. Сучасний стан моло-
ді риб озер Шацького національного природного парку// Роль охоронюваних природних тери-торій у збереженні біорізноманіття. Матер. конф. присвяченої 75-річчю Канівського природ-ного заповідника, м. Канів, 8-10 вересня 1998 р. Канів, 1998. – С. 190-191.
15. Ковальский В.В. Геохимическая экология. – М.: Наука, 1975. – 299 с.
16. Львович М.В., Горун А.А., Сытник Ю.М., Шевченко П.Г., Пидопригора Л.Н.
Эколого-токсикологическая ситуация в оз.Черное Большое (Шацкие озера) после гибели угря в 1996 году// Другий з'їзд Гідроекологічного товариства України. Тези доповідей. 27-31 жов-
тня 1997 р. – К.: Либідь, 1997, том 2. – С. 136-137.
17. Морозов Н.П., Петухов С.А. Переходные и тяжелые металлы в промысловой ихти-офауне океанических, морских и пресных вод// Рыбное хозяйство. – 1977, № 5. – С. 11-13.
18. Мур Дж.В., Рамамурти C. Тяжелые металлы в природных водах. Контроль и оцен-ка состояния. – М.: Мир, 1987. – 286 с.
1. Лісове та садово-паркове господарство 57
Національний лісотехнічний університет України
19. Никаноров А.М., Жулидов А.В., Покаржевский А.Ф. Биомониторинг тяжелых металов в пресноводных экосистемах. – Л.: Гидрометеоиздат, 1985. – 144 с.
20. Никаноров А.М., Жулидов А.В. Биомониторинг металлов в пресноводных экосис-темах. – Л.: Гидрометеоиздат, 1990. – 327 с.
21. Некоторые вопросы токсичности ионов металлов. Пер. с англ./ Под ред. Х. Зигеля,
А. Зигель. – М.: Мир, 1993. – 368 с.
22. Осадча Н.М., Ситник Ю.М., Євтушенко М.Ю. Вміст важких металів у водах Шацького поозер'я (за результатами 1990-1991 рр.) / Екологічні аспекти осушувальних мелі-орацій в Україні. Тези доповідей конф.. – К.: Знання, 1992. – С. 117-119.
23. Осадча Н.М., Ситник Ю.М., Євтушенко М.Ю. Ступінь закомплексованності міді
у воді Шацьких озер// Екологічні аспекти осушувальних меліорацій в Україні. Тези доповідей конф.. – К.: Знання, 1992. – С. 120-121.
24. Правила охраны поверхностных вод от загрязнения сточными водами// Охрана ок-ружающей среды. Под ред. Л.П. Шарикова. – Л.: Судостроение, 1978. – С. 193-222.
25. Ситник Ю.М., Осадча Н.М., Євтушенко М.Ю. Вміст важких металів в деяких ви-
дах риб Шацьких озер/ Екологічні аспекти осушувальних меліорацій в Україні. Тези допові-
дей конф.. – К.: Знання, 1992. – С. 116-117.
26. Ситник Ю.М. Важкі метали у промислових видах риб Шацького поозер'я// Рибне господарство. – 1994, вип. 48. – С. 79-84.
27. Сытник Ю.М., Шевченко П.Г., Евтушенко Н.Ю., Подопригора Л.Н. О причине массовой гибели речного угря озера Черное Большое Шацкого природного национального парка в 1996 г./ Повышение качества рыбной продукции внутренних водоемов. Материалы международной конференции 8-9 октября 1996 г. – К.: Наука. – 1996. – С. 136.
28. Тимченко В.М., Якушин В.М., Олейник Г.Н., Новиков Б.И., Гош Р.И., Сыт-
ник Ю.М., Коновалов Ю.Д., Ярошевич А.Е., Ярошевич Л.В., Жданова Г.А., Голов-ко Т.В., Осадчая Н.Н., Сидерский А.В., Виденина Ю.Л., Безродная С.М., Меленчук Г.В.,
Гресько М.М., Калениченко К.П., Кундиев В.А., Крыжановский И.В., Давыдов О.А., Чижмакова Н.А., Васильева И.Г., Иванова Т.И., Кабакова Т.Н. Гидроэкологическая ха-рактеристика Шацких озер/ Редакция "Гидробиологического журнала" АН Украины. 120 с. Депонирована в ВИНИТИ 02.08.1993 г, № 2188 В 93.
29. Трахтенберг И.М., Колесников В.С. Луковеноко В.П. Тяжелые металы во внеш-
ней среде. Современные гигиенические и токсиологические аспекты. – Минск: Наука и тех-
ника, 1994. – 285 с.
30. De Boeck G., Vlaeminck A., Blust R. Effects of subletal copper exposure on copper accu-mulation, food consumption, growt, energy stores, and nucleic acid content in common carp// Arch Environ Contam Toxicol. – 1997. Nov; 33 (4): 415-22.
31. Jewtuszenko M. Ju., Sytnik Ju.М. Zawartosc metali ciezkich w narzadas i tkankach leszcsa i sandacza, zyjacych w jeziorach Szackiego Parku Narodowego/ Ekosystemy wodne i torfo-wiskowe w obszarach chronionych. Pod red. S. Radwana, Z. Karbowskiego, M. Soltysa. Lublin, 1993. – S. 98.
32. Sytnik Yu.М., Nowikow B.J., Osadczaja N.M., Czizmakowa N.A., Wiedienina J.L. Me-tali ciezkie w wodzie i osadach dennych jezior Szackiego Parku Narodowego/ Ekosysteniy wodne i tor-fowiskowe w obszarach chronionych. Pod red. S. Radwana, Z. Karbowskiego, M. Soltysa. – Lublin, 1993. – S. 127-28.