https://bibliofond.ru/view.aspx?id=585047
Аналізуючи отримані результати можна помітити, що кобальт в основному накопичується в поверхневих тканинах і тканинах безпосередньо контактуючих з оточуючим середовищем - зябрових кришках, плавцях, зябрах, лусці, а також в хребті, нирках і селезінці. Цілком вірогідно, що у риб в обміні кобальтом між середовищем та організмом певну роль відіграють зяброві кришки, зябра, плавці і луска. Крім того кобальт активізує кісткову і кишкову фосфатазу [3] що і пояснює його високий вміст в кишечнику та хребті. Кобальт, також бере участь в кровотворенні, це визначає його значну концентрацію в нирках і селезінці.
Аналізуючи вміст марганцю в різних органах, звертає на себе увагу його концентрація в зябрових кришках, плавцях, лусці, гонадах і мозку. В печінці його вміст невелика, хоч у роботі [4] вказується про його акумуляцію в цьому органі. Високу концентрацію марганцю в поверхневих тканинах підтверджують данні А.С. Патіна [28], який вказував на то, що метали групи марганцю діють на гідробіонтів переважно через поверхню тіла.
Аналізуючи вміст цинку в різних органах можна відмітити, що найбільші його концентрації характерні для наступних тканей: нирки, кишечник, плавці, зяброві кришки, зябра, шкіра. Звертає увагу переважна концентрація цинку в статевих органах, що підтверджує його загально біологічну роль в процесах розмноження і зумовлює його акумуляцію в гонадах.
Мідь головним чином накопичувалась в печінці, яка є основним депо цього металу.
Найбільша кількість стронцію виявлена в кісткових тканинах (зябрових кришках, хребті, лусці), що пояснюється його високою роллю в процесах осифікації. Стронцій є антагоністом кальцію.
Хром в значних кількостях накопичується в нирках і селезінці, що підтверджує його участь в кровотворенні.
Свинець і нікель концентрувались в покривних тканинах - плавцях, лусці, зябрових кришках. Крім того нікель накопичувався в нирках і селезінці, що говорить о його активної участі в процесах кровотворення. Розподіл мікроелементів в організмі риб визначається їх фізіологічною роллю у виконанні різних функцій, що спостерігається лише тоді, коли рівень накопичення їх в органах і тканинах не перевищує біотичних концентрацій. Як що цей показник завищений, то дана закономірність порушується. В цьому випадку високій вміст металів спостерігається в органах, які приймають участь в виведені токсичних елементів з організму. Дослідження показали, що такими органами є кишечник, нирки, зябра, тобто виведення відбувається через органи травлення, виділення і дихання.
Таким чином можна зробити висновок, що важкі метали в організмі риб розподіляються згідно певним закономірностям. По перше, хімічні елементи в значних кількостях накопичуються в тканинах, контактуючих з навколишнім середовищем: плавцях, зябер них кришках, лусці. Цей факт свідчить про те, що метали в значної мірі потрапляють в організм безпосередньо з водного середовища. По друге, хімічні елементи накопичуються в органах з більш активною функціональною діяльністю, де вони беруть участь в здійсненні різних фізіологічних функцій (печінка, гонади, селезінка, нирки). По третє, при перевищені рівня накопичення важких металів їх біотичних концентрацій токсичні речовини переважно містяться в органах, що беруть участь у виведенні металів з організму: нирки, кишечник, зябра.
3.2 Видові особливості розподілу важких металів в організмі риб в умовах Кременчуцького водосховища
Встановлені особливості тканинного накопичення важких металів у трьох видів риб: ляща, плітки, щуки. Оскільки щука є чистим іхтіофагом, а також видом, що замикає харчовий ланцюг накопичення хімічних елементів в організми, вона, як правило акумулює значну їх кількість в органах і тканинах. Однак, як показали наші дослідження, загальний вміст важких металів в органах і тканинах щуки був нищій за такий, ніж у риб бентофагів (плітки та лящу). Так, наприклад вміст кадмію в гонадах, нирках, печінці, лусці; кобальту - у нирках, гонадах, хребті; міді - у печінці, монадах, кишечнику, хребті; свинцю - в печінці, гонадах, хребті; марганцю - в шкірі, нирках, печінці; нікелю - у поверхневих тканинах, нирках був значно нижче рівнів накопичення цих металів в тканинах плітки та ляща. Крім того, відмічено високий вміст кобальту, міді, цинку, свинцю, марганцю, нікелю, хрому у головному мозку щуки. Причина цього незрозуміла, адже у мозку знаходиться гематоенцефалітичний барєр, який перешкоджає проникненню до головного мозку сторонніх речовин. Кишечник щуки також накопичує значну кількість металів, що, ймовірно, повязано з переважним надходженням хімічних речовин з їжі, Крім того відмічено вибіркове накопичення щукою хрому і цинку, мінімальне - міді.
Отже, можна відмітити, що в харчовому ланцюгу відбувається процес зменшення одних елементів та накопичення інших. Відмінності у накопиченні металів в організмі клітки, ляща та щуки свідчить про те, що акумуляція хімічних елементів відбувається не тільки з водного середовища, але й через кормові обєкти.
Лящ та плотва живляться молюсками, які є основними біоконцентраторами металів і накопичують токсичні речовини в кількості, що в сотні та тисячі раз перевищує їх концентрацію у воді. Це, безперечно, й обумовлює високий вміст хімічних елементів в бентофагах. Щука переважно живиться молоддю риб, які ще не встигли накопичити токсичні речовини в значних кількостях, рівень вмісту в них важких металів нижче ніж у кормових обєктах бентофагів.
Отже, можна зробити висновок, що накопичення важких металів в організмі риб значною мірою визначається видовими особливостями, при чому накопичення залежить не тільки від трофічного рівня, але й від спектру живлення. Види-бентофаги накопичують токсичні речовини в більшому ступені ніж хижаки. Це пояснюється тим, що бентосні організми, які слугують кормом для плітки та ляща, значно більш забрудненні металами, ніж кормові обєкти щуки.
3.3 Сезонна динаміка накопичення важких металів в органах і тканинах риб
Встановлені сезонні зміни вмісту мікроелементів в організмі досліджуваних видів риб. Вміст металів в органах і тканинах плітки, ляща, щуки в залежності від пори року варіювали в широких межах (табл.3.4 - 3.8.). Так, наприклад, в гонадах ляща, плітки весною міститься найбільша кількість кадмію, кобальту, заліза, стронцію ніж восени, а у таких металів, як свинець, марганець, нікель відмічається зворотня залежність. Восени збільшується вміст всіх металів в мязової тканині хижака і риб-бентофагів. В поверхневих тканинах, тканинах безпосередньо контактуючих з навколишнім середовищем відмічено збільшення кількості заліза, свинцю, нікелю, марганцю, хрому, цинку восени. Вміст кадмію, кобальту, міді, навпаки зменшувалась. В печінці восени відбувалась значна концентрація міді, цинку, заліза у всіх видів риб. Нирки восени відрізнялися значною кількістю накопичення кадмію, цинку, марганцю, заліза, свинцю, нікелю. Вміст кобальту, міді і стронцію на весні у всіх органах вищий. Хребет риб на весні містив значну кількість практично всіх металів. Селезінка щуки і плітки навесні накопичувала більше кобальту, міді, стронцію, нікелю ніж восени. Восени в селезінці збільшувався вміст цинку і свинцю у щуки, міді, марганцю і хрому у ляща. Головний мозок плітки і ляща восени акумулює мідь, свинець, марганець, а щуки - всіх досліджуваних металів.
Таблиця 3.4.
Вміст важких металів в органах і тканинах плітки, квітень 2011 р.
Орган/тканинаCdCoCuZnPbMnNiCrSDSDSDSDSDSDSDSDПлавці1,30,24,90,78,81,852,33,511,81,310,51,05,10,50,40,1Зябра0,70,23,10,32,50,430,61,73,81,13,30,41,70,50,20,1Луска0,90,34,80,83,11,134,72,411,01,27,41,16,72,80,30,1Шкіра0,50,35,11,311,81,231,23,46,81,71,10,42,81,00,10,1М'язи0,60,12,40,51,60,97,90,73,10,80,90,24,81,70,20,1Печінка0,60,41,10,54,30,928,313,64,41,03,21,22,20,50,20,0Кишечник0,30,11,30,31,70,268,86,53,80,61,90,71,10,40,30,2Гонади0,40,12,70,28,22,931,45,64,51,51,10,32,50,70,20,1Селезінка1,00,81,80,417,20,160,011,73,82,12,70,32,30,70,20,1Нирки0,70,21,80,22,10,960,511,02,50,81,60,45,51,90,20,1
Таблиця 3.5.
Вміст важких металів в органах і тканинах плітки, червень 2011 р.
Орган/тканинаCdCoCuZnPbMnNiCrSDSDSDSDSDSDSDSDПлавці1,10,35,90,22,50,764,49,412,90,731,72,69,70,9Зябра0,70,34,40,70,70,067,65,93,90,48,42,75,81,30,13Луска0,80,45,50,32,60,637,93,417,01,226,73,06,31,20,20,0Шкіра0,40,01,50,11,30,439,46,13,40,12,20,61,21,10,20,0М'язиПечінка0,02,913,637,83,22,13,2--Кишечник0,40,01,11,14,30,752,731,23,50,22,40,33,30,00,30,1Гонади0,00,81,536,02,43,75,2--Селезінка0,11,41,213,42,20,31,90,2Нирки0,02,02,368,43,23,68,2--
Таблиця 3.6.
Вміст важких металів в органах і тканинах плітки, жовтень 2011 р.
Орган/тканинаCdCoCuZnPbMnNiCrSDSDSDSDSDSDSDSDПлавці0,90,24,10,84,60,554,410,013,31,916,03,27,60,80,40,0Зябра0,50,12,80,44,10,449,68,96,51,17,61,35,01,20,30,1Луска1,40,25,21,15,30,736,96,913,93,28,94,86,81,90,40,1Шкіра0,40,21,30,94,00,340,910,50,41,90,92,01,30,20,1М'язи0,70,21,90,54,60,519,42,23,60,91,80,23,60,90,20,0Кишечник0,50,21,51,17,00,868,229,82,81,63,11,63,10,80,10,0Гонади0,60,01,90,26,10,946,64,95,60,36,31,23,60,70,30,1Печінка0,90,11,40,314,31,035,74,44,62,12,70,42,70,90,30,1Селезінка0,60,21,70,44,10,723,14,41,40,91,50,72,30,70,20,0Нирки3,11,83,50,76,22,681,014,09,31,020,610,38,14,90,50,1
Таблиця 3.7.
Вміст важких металів в органах і тканинах щуки, квітень 2011 р.
Орган/тканинаCdCoCuZnPbMnNiCrSDSDSDSDSDSDSDSDПлавці1,10,33,41,13,90,671,41,09,01,711,63,64,00,20,20,0Зябра1,10,13,10,84,20,464,913,97,01,07,11,83,31,20,20,0Луска1,10,24,10,54,30,335,19,111,71,216,01,56,51,20,30,0Шкіра0,80,11,20,33,30,261,07,72,30,30,80,42,61,30,10,0М'язи0,70,41,40,30,50,219,35,53,00,70,90,34,31,1--Печінка0,20,11,70,71,30,713,02,92,51,21,41,02,00,90,10,1Кишечник0,42,94,446,64,74,96,10,1Гонади0,80,22,60,43,10,848,910,13,01,11,91,12,31,10,30,1Селезінка0,42,010,342,10,02,03,60,3Нирки0,70,32,10,55,81,551,711,60,90,41,20,40,50,20,1
Таблиця 3.8.
Вміст важких металів в органах і тканинах щуки, червень 2011 р.
Орган/тканинаCdCoCuZnPbMnNiCrSDSDSDSDSDSDSDSDПлавці0,40,64,10,43,00,667,83,19,81,417,71,66,71,40,20,1ЗябраЛуска0,90,34,80,63,40,758,53,510,61,215,53,15,41,40,20,1Шкіра0,40,11,90,51,30,359,05,32,70,51,40,43,91,20,10,1М'язи0,30,14,11,11,60,318,57,71,80,51,00,43,70,90,20,1Печінка0,40,12,40,76,62,122,61,02,00,61,10,33,20,90,20,1Кишечник0,00,01,20,32,60,675,63,42,30,71,80,22,50,40,10,0Гонади0,20,02,10,63,50,253,116,02,34,32,33,70,50,20,0Селезінка0,40,12,50,52,80,530,03,43,40,71,70,32,50,70,20,1Нирки0,40,11,70,21,80,563,75,62,60,31,10,24,41,20,30,1
Таблиця 3.9.
Вміст важких металів в органах і тканинах щуки, жовтень 2011 р.
Орган/тканинаCdCoCuZnPbMnNiCrSDSDSDSDSDSDSDSDПлавці0,70,23,40,72,30,653,87,47,42,218,42,45,80,50,90,3Зябра0,80,31,80,251,75,53,60,43,90,51,00,2Луска0,80,43,91,12,10,219,514,89,83,517,76,14,32,01,21,0Шкіра0,40,12,10,43,70,256,49,64,41,73,22,33,81,10,30,2Печінка0,20,10,80,45,51,240,47,62,30,51,00,31,70,60,30,1Кишечник0,80,32,61,64,50,277,715,815,012,43,91,64,21,70,60,3Гонади0,30,11,30,23,30,231,28,32,11,12,70,83,62,32,10,9Селезінка0,70,11,70,33,90,5104,650,71,51,01,60,83,31,70,30,2Нирки0,40,31,40,34,02,049,612,04,41,22,81,63,01,10,30,0
Отже, можемо відмітити, що кількість накопичення металів в залежності від пори року дуже варіюють. Це можна пояснити, в першу чергу, непостійністю їх фізіологічного стану. На весні, в період нересту гонади риб активно акумулюють цинк, кадмій, кобальт. Це повязано з тим, що всі біохімічні процеси, які відбуваються в організмі спрямовані на виконання функцій розмноження. В гонадах іде інтенсивна акумуляція металів, які необхідні для нормального розвитку статевих продуктів і є необхідними для подальшого ембріогенезу. В після нерестовий період відбувається перерозподіл мікроелементів. Кількість металів в гонадах риб знижується так як в цей час статеві продукти не потребують інтенсивного забезпечення хімічними елементами, необхідними для майбутнього потомства.
Як відомо, токсичні речовини проникають в організм риб і з водного середовища, тому різний вміст важких металів в тканинах весною та восени можна пояснити сезонними коливаннями концентрацій хімічних елементів у воді. Восени вміст важких металів в гідросфері дніпровських водосховищ збільшується, що відбувається за рахунок промислових та сільськогосподарських викидів, дощів і різноманітних процесів, які відбуваються всередині водойм (відмирання органіки, "цвітіння" і інші). В досліді відмічено, що в осінній період в плавцях, шкірі і лусці ляща, плітки, щуки збільшується вміст металів (кобальту, міді, цинку, свинцю, марганцю, нікелю).
Звертає увагу той факт, що восени м'язи і печінка інтенсивно накопичують хімічні елементи (мідь, цинк, кобальт, хром, марганець). Це повязано з підготовкою риб до зимівлі, коли вони активно акумулюють важки метали в накопичувальних депо (мязова тканина, печінка). Під час зимівлі гідробіонти використовують цей запас для забезпечення нормального протікання енергетичного та пластичного обмінів.
Таким чином, можна відмітити, що існують сезонні зміни в накопиченні важких металів. Це пояснюється непостійністю фізіологічних процесів, біологічних циклів, які відбуваються в організмі риб. Весною відбувається інтенсивне накопичення хімічних елементів) цинку, кадмію, кобальту) в монадах гідро біонтів, коли всі біохімічні і фізіологічні процеси спрямовані на здійснення відтворювальної функції. Восени активно акумулюються метали (мідь, цинк, кобальт, хром, марганець) в запасаючих депо - мязової тканині і печінці, де відбувається запас мікроелементів, необхідних для забезпечення нормального обміну речовин в процесі зимівлі. В осінній період збільшується вміст металів в тканинах безпосередньо контактуючих з навколишнім середовищем, що пояснюється збільшенням концентрації токсичних речовин в воді.
3.4 Санітарно-гігієнічна оцінка вмісту важких металів в організмі риб Кременчуцького водосховища
Аналіз отриманого цифрового матеріалу виявляє високий рівень накопичення досліджуваних металів в організмі гідробіонтів. Свідченням того є не тільки абсолютні величини рівня тканинного накопичення, але й співставленням їх з контролюючими показниками. Так, наприклад, порівняльний аналіз отриманих даних вказує на те, що вміст свинцю в мязової тканині ляща, який мешкає в Кременчугському водосховищі перевищував допустимі величини в 5 разів в плавцях, лусці, шкірі - в 10-15 разів, в нирках, селезінці, кишечнику та зябрах - в 3-4 рази. Також в тканинах ляща відмічено високий вміст нікелю, який перевищував допустимі величини в м'язах в 25 разів, в лусці - в 45 разів, в плавцях, зябрах - в 12-16 разів, в селезінці, нирках - в 3-4 рази. Концентрація інших досліджуваних металів в органах і тканинах ляща знаходилась на допустимому рівні.
Дані про акумуляцію токсичних речовин в мязової тканині викликають особливе зацікавлення, оскільки мязова тканина використовується як продукт харчування. Вміст кобальту, міді, цинку, нікелю, марганцю в м'язах плітки порівняльна невисокий, однак концентрація кадмію і свинцю перевищує цю величину в 3-4 рази. Вміст свинцю в лусці, плавцях, монадах, нирках, селезінці перевищував допустимі величини в 8-16 разів. Рівні акумуляції нікелю перевищували ГДК в плавцях, зябрах, лусці, кишечнику, селезінці, нирках в 6-16 разів. У деяких тканинах плітки (лусці, плавцях) відмічено високий вміст кадмію, який перевищує ГДК в 4-6 разів.
Високий рівень накопичення металів виявлено в деяких органах щуки. Так, наприклад, вміст свинцю в плавцях, лусці перевищував допустимі концентрації в 7-10 разів, в кишечнику - в 15-19 разів, в нирках, зябрах і шкірі - в 3-4 рази. Вміст цинку знаходився на рівні гранично допустимих значень, тільки в нирках перевищував в 7-8 разів.
Гранично допустимі концентрації важких металів у продовольчій сировині і харчових продуктах [31]
МеталРиба свіжа та морожена прісноводнаХижаМирнаМолюскиПродукти на рибній основіСвинець1,01,010,00,5Кадмій0,20,22,00,1Мідь10,010,030,010,0Цинк40,040,0200,030,0
В тканинах ляща, плітки відмічено перевищення гранично допустимих рівнів за наступними металами: нікель - плавці, луска в 10-12 разів, м'язи, гонади, шкіра в 2-4 рази; свинець - плавці, луска в 9-12 разів, м'язи, нирки, гонади, печінка в 2-4 рази; кадмій - плавці, луска в 4-6 разів, м'язи, печінка, нирки в 3-4 рази.
Отже, на підставі виконаного аналізу можна сказати наступне: в результаті збільшення концентрації важких металів в воді гідробіонти відрізняються значними величинами їх акумуляції в органах і тканинах. Особливо це стосується таких металів, як свинець, нікель, кадмій. Рівні накопичення важких металів в мязової тканині риб перевищували ГДК нікелю - в 4-16 разів, свинцю - в 3-5 разів, кадмію - в 3-4 рази.
Підсумок:
Аналіз отриманих даних свідчить про те, що за останні роки забруднення важкими металами каскаду Дніпровських водосховищ значно збільшилось, що відобразилося на рівні їх тканинного накопичення у риб, причому в більшості випадків показники акумуляції хімічних елементів перевищували гранично допустимі величини.
В гігієнічному аспекті риба є важливим ланцюгом в передачі важких металів та інших токсикантів людині по харчовому ланцюгу, і тому викликають особливе зацікавлення дані про акумуляцію хімічних елементів в мязової тканині, оскільки риба використовується як продукт харчування. Величина накопичення важких металів в м'язах риб порівняльна з іншими органами і тканинами незначна, однак в більшості випадків вона перевищує ГДК в 3-25 разів.
У гідробіонтів виявлені загальні закономірності в тканинному накопиченні і розподілу металів. Більшість металів в значних кількостях накопичувалась у покривних тканинах, які безпосередньо контактують з водою (плавці, луска), що свідчить про потрапляння хімічних елементів в організм риб безпосередньо з водного середовища. Також, високий вміст металів виявлено в більш активних у функціональному відношенні органах, де вони необхідні для здійснення фізіологічних функцій (печінка, нирки, селезінка, гонади). Крім того, значні величини накопичення відмічені в органах, які беруть активну участь у виведенні надлишку металів з організму: нирках, кишечнику і зябрах. Це свідчить про те, що головними вивідними шляхами є видільна система, шлунково-кишечний тракт і залозистий епітелій зябер.
Встановлено більш високий рівень тканинного накопичення металів (особливо свинцю, кадмію, нікелю) в органах і тканинах бентофагів (лящ, плітка) порівняно з представниками хижих видів риб (щука). Це свідчить про високий ступінь забруднення цими металами не тільки водного середовища, але й кормових організмів. Лящ і плітка харчуються молюсками, які є основними біоконцентраторами металів і накопичують токсичні речовини в кількості, яка в сотні і тисячі разів перевищують їх концентрації в воді. Щука, яка харчується в основному молоддю, харчовими обєктами якої є планктонні організми, які менш піддаються забрудненню, має значно менший рівень накопичення важких металів в органах і тканинах.
Встановлено сезонну закономірність накопичення хімічних елементів в органах і тканинах гідробіонтів, що пояснюється зміною їх концентрації в водному середовищі і непостійністю фізіологічних процесів, що відбуваються в організмі риб. Восени відмічено збільшення вмісту важких металів в покревних тканинах, що свідчить про збільшення їх концентрації в воді, а також в запасаючих депо - мязової тканині і печінці, де накопичується значний запас металів, який в період зимівлі використовується рибою для нормального здійснення метаболічних процесів в організмі. У весняний період, період нересту, хімічні елементи в основному накопичуються в гонадах, що необхідно для нормального розвитку полових продуктів і подальшого здійснення ембріогенезу.
4. Висновки
1. Досліджені важкі метали переважно накопичуються у тканинах, безпосередньо контактуючих з навколишнім середовищем, в більш активних в функціональному відношення органах і тканинах, а також в органах, які беруть активну участь в виведенні металів з організму.
. Риби-бентофаги (лящ, плітка) більш активно акумулюють метали, ніж представники хижих риб (щука).
. Навесні вміст важких металів є максимальним у _онадах, восени основним депо хімічних елементів є мязи і печінка.
. В мязової тканині риб відмічено перевищення ГДК нікелю, свинцю, кадмію в 4-25 разів.
Список використаної літератури
1. Абакумов, 1988
2. Вельдман, 1971
3.. Водовозова, 1988
4.. Воробев, 1979
5.. Грошева, 1988
6.. Демчеко, 1986)
7.. Дробот, 1981
8.. Дюндик, 1985)
9.. Евтушенко, 1990)
10.. Ермаченко Л.А., Ермаченко В.М. Атомно-адсорбционный анализ в санитарно-гигиенических исследованиях. М.: Чувашия, 1997. - 89 с.
11.. Ильин, 1989).
12.. Клевакин, 1988
13.. Комаровський, 1981)
14.. Комаровський, 1989
15.. Кошелев, 1988,)
16.. Красовський Г.Я. Синтез картографічних моделей забруднення земель техногенним пилом з використанням космічних знімків / Красовський Г.Я., Трофимчук О.М., Крета Д.Л., Клименко В.І. [та інш.] // Екологія і ресурси. - 2005. - Вип.12. - С.37-55.
17.. Кудрявцева, 1988
18.. Линник П.Н. Формы миграции металлов в пресных поверхностных водах / П.Н. Линник, Б.И. Набиванец. - Л.: Гидрометеоиздат, 1986. - 270 с.
19.. Линник, 1991).
20.. Лукашев Д.В. Мониторинг загрязнения тяжелыми металлами экосистемы Днепра в пределах г. Киева с помощью пресноводных моллюсков / Д.В. Лукашев // Гидробиол. журн. - 2006. - Т.42, №1. - С.86-98.
21.. Межжерин С.В. Животные ресурсы Украины в свете стратегии устойчивого развития. Аналитический справочник. - К.: Логос, 2008. - 282 с.
22.. Метелев, Канаев, 1971
23.. Методические указания по атомно-адсорбционным методам определения токсичных элементов в пищевых продуктах и пищевом сырье / [сост.В.А. Тутельян, И.М. Скурихин, Ю.П. Алешко-Ожевский и др.]. - Государственный комітет Санэпиднадзора РФ. - М., - 1992. - 26 с.
24.. Морозов, 1974;
25.. Мур, 1987
26.. Нахшина, 1993)
27.. Никольський, 1963
28.. Патин, 1974
29.. Петухов, 1983
30.. Правдин И.Ф. Руководство по изучению рыб. - Москва, 1966. - 285 с.
31.. СанПин 42-123-4089-86, МЗ СССР, 1986
32.. Свинцова, 1990)
33.. Ягмине, 1989
34.. Bando, 1983
35.. Dallinger, 1987
36.. Gledmacher, 1983)
37.. Kubleck, 1983)
38.. Nurnberg, 1983)
39.. Timmermans, 1989