"Ханой – це комуністична столиця В'єтнаму…
Ханой - місто озер, кави, цукрової тростини і згущеного молока".
Тут живуть, як кажуть у В'єтнамі, "справжні" в'єтнамці. Вони не "мішані", як на Півдні.
Саме тут знаходиться мавзолей Хо Ши Міна, тут значно більше відчувається вплив комуністичних гасел. Хоча на практиці – це лише гасла: крім обмеження свобод преси і громадських організацій – тут досить вільно почуває себе бізнес.
У тому числі й ноземний.
У Ханої живе кілька десятків українців. Більшість із них заробляють на вчителюванні – викладають англійську мову.
Кажуть, що за 10 років Ханой буде повністю англомовним. Тут і зараз не складно знайти англомовного співрозмовника, але мовні школи ростуть тут як гриби. Усі європейці чи американці вважаються знавцями мови – тому роботу тут знайти нескладно, а заробіток досить серйозний як для вчителя – до кількох тисяч доларів на місяць.
В Ханої є казино, куди пускають тільки немісцевих. В'єтнамцям вхід заборонено. У казино роздають подарункові сертифікати, на які можна пограти трішки. Одного вечора я так заробив 60 доларів, нічого не витративши.
Туди ходять здебільшого китайці з величезними пачками купюр. Європейці ж, здебільшого, приходять з рюкзачками – на нас теж дивились косо, ми не дуже вигідні клієнти для цього казино.
У Ханої страшні розв'язки і божевільний трафік. Напевно, найбільш хаотичний з усіх, що мені коли-небудь доводилось бачити. Кілька українців, які тут живуть, їздять лише на громадському транспорті. Інші ж – адаптувалися і навчилися водити мопед. На авто тут пересуватися вкрай складно".