він єдиний, з кого я писала б ікони,
хоча до святості йому далеко, звісно ж.
він пив лише вино, палив, жалівсь на втому,
ніколи не писав шалених віршів.

той чоловік, він був для мене богом.
для решти ж був диявола він гірший.

коли в мені зима була та сніжно,
він жив в мені. без плати. безсловесно.
він пив мене. до дна мене. так ніжно.
і я любила його, чесно.

в його словах завжди було так тихо.
в його очах завжди виднілось пекло.
для всіх він був нескореним та диким,
для мене ж був єдиним в світі сенсом.

той чоловік. він був для мене лихом.
найгіршим лихом із сталевим серцем.