Кажуть людина то книга і читаючи книгу ти можеш дізнатися все. Напевно ні. Бо була б людина книга то можна пропустити главу і прочитати щось інше, сокровенніше. Але це ж не так. Коли ви знайомитесь з людиною і спілкуєтесь з нею то дізнаєтесь усе поступово. Починаєте з імені, віку і діяльності і продовжуєте знайомлення або зупиняєтесь. Для мене спілкування з людиною схожа з їздою по гірській трасі де серпантини і круті повороти, де поступово з кожним кілометром ти взнаєш все більше, а кожен наступний поворот відкриває більше деталей, більше історії, краси і краєвиду. І ти звичайно можеш завести машину побачити наскільки круті повороти і повернутися назад…а можеш їхати вперід..сплітати і свою дорогу з чужою, утворювати спільні повороти і прокладати спільні кілометри. Тільки в кожної дороги є кінець. А в людському житті кінець приходить лише з смерттю. До того часу ти завжди за кермом, слідкуєш за крутим поворотом.