Я пам*ятаю кожен дотик його рук,
Його цілунки, цей погляд очі в очі
Та ледве переношу я хвилину мук
Коли згадаю шалені наші ночі
Ці сварки в соц мережах, наяву
Ці очі, які готові мене з*їсти
Але не зрозуміла досі я чому
Чому були такі ми егоїсти
Чому чіплялися за кожну мить розлук
Чому неслись за тих земель отих дев*яток
Давно не плачу я як ріжу лук
А плачу я тоді коли десяток
Згадаю наших сварок міліон
Коли не цінували ми один одного
Так не сварився навіть легіон
За ту безсцінну, в жарку спеку воду