цей текст пишу уже другий раз того шо я його роблю на роботі а в мене тут стабільності вільного часу шось якось не дуже получяється. ну такоє. карочє просто я тільки шо получяла піздюлєй від своєї ж хресної, бо знаєте, є такі люди уйобкі, які люблять просить гроші на всяку єрунду і хочуть говорить з главним про це, і я вуха розвішу і ведусь а потім тільки пізди відхвачюю.блять, аж розстроїлась. карочє, а писала я не про то, а про те, шо ми в цій жизні постійно стикаємся з вибором, при чьом у всьому, у малєйших дрібницях, але буває стається так, шо ти підходиш до момента, коли вирішуєш свою подальшу судьбу.оттак недавно сталось в мене-я мала вибір: переходить на інплан, жить в рівному, знімаючи квартиру і працювати чи поїхати знімати квартиру в луцьку і учіться дальше..і спочатку, якшо чесно, я майже була впевнена в тому, шо хочу працювати і трохі помінять своє життя, але потім до мене дойшло, шо за останній час моє життя і так дуже помінялось і мабуть хай хоть шось в ньому залишиться нечіпаним, як наприклад моє навчання.а ще я думаю шо якшо я не довчусь останнній в своїй жизні рік стаціонарної учьоби то буду потім про це жаліти все своє оставшейся життя, бо більше назад цей час не вернеш..але прик в тому шо я недавно прийняла ще одне дуже важливе рішенння, мабуть найголовніше поки шо в моєму житті, ну будем бачити, час покаже, наскільки я була права