Любов не можливо пояснити.
Це щось над тонке, над ніжне, щось, що існує на рівні емоцій та підсвідомості.
Любов своєю присутністю створює неймовірне відчуття затишку та спокою, що виливається у чуттєві слова, стрімкіше серцебиття, у тиху посмішку. Я дивлюся йому у вічі і відчуваю, як мої жили наповнюються щастям. Щастям, якому не можна й дати означення.
Нам говорять, що ми жахливо схожі між собою. А наші недовершені душі просто знайшли частинки, які роблять їх цілими. Свої, але такі різні частинки душі.
Він доповнює мій світ. Я доповнюю його. Він - це я, я - це він.
Протилежності притягуються і треба бути досить різними, щоб союз був, мов скеля, міцний.
Мою любов не можливо пояснити.