Я самотня. Я дуже самотня. Життя у мріях не вихід від цього, бо у певний момент все одно повертаєшся до сірої реальності.
Що зі мною? 16 років це вік коли маєш радіти життю. Проте я не радію. А що якщо тести на той психологічний вік казали правду і мені 40 з гаком у душі? Бо відчуваю я себе так. Звісно, будь-який дорослий посміявся би з такого, але це не змінить нічого.
Хто мені потрібен для щастя? Що мені потрібно для щастя, аби я нарешті відчула себе повноцінною?