тримай її за пальці аби не втратити.
вона мінлива
як
погода.
і знаєш коли з потускнілих ран утворюються кратери
залишайся поруч.
не
віддавай її в руки ворога.

вона звикла жити тобою і читати твої листи.
в ній прокидаються весни
виходять з берегів.
і
з кожним початком березня крізь серце вириваються вітри.
друже впіймай їх.
друже бережи.

вбережи від біди її гармонію.
її любов.
і не відволікай свій погляд на прийдешніх привидів.
колишнє залишається колишнім
не шукай порожніх
розмов.
ти сам її вибрав.
ти сам її
вимріяв.

з тобою.
все найкраще до неї приходить талою водою.
прокидаються ліси
звірі
відчиняють вікна на зовні аби
чути голоси.
а вона йде за тобою.
живи
цією весною.

віддай себе не витрачаючи час на марні ілюзії
у
вас стільки спільного
від тебе до неї протікає рікою життя.
в небо підіймається літак.
на посадковій
смузі
тримай її за плечі
слухай
серцебиття.

тримай її за пальці аби не втратити.
вона тебе відчинила.
з
нею ти знаходив себе під внутрішніми плесами.
і коли спільну тугу поїдає ранок
пообіцяй не падати.
лиш
повертайся веснами.