14 апреля 2014 года в14.04.2014 21:45 264 0 10 1

«Комусь на світі гірше, ніж тобі»

Цього дня я була вкрай пригнічена останніми подіями. Каменем спотикання стала довіра до дорогої людини. Думки поглинали мене. Коли важко - виходжу на вулицю. Березнева сирість закрадається у легені, від мокрого снігу починає крутитися волосся. Намагаюся проковтнути набридливий камінь, але він залишається тортурити моє горло.

Іду навпростець, дивлячись під ноги, не звертаючи уваги на світлофори, шумні компанії, репліки і біля сміттєвого баку помічаю чоловіка, посинілого від морозу, одягненого в брудне лахміття, який порпається у смітті. І отут на згадку приходять слова Ліни Костенко: «Комусь на світі гірше, ніж тобі». І я розумію, що мій поганий настрій не зрівняється з тим, що мусять переживати ці нещасні, позбавлені житла, кинуті напризволяще, безпомічні люди. Окрім цього чоловіка, такий спосіб життя в Україні ведуть ще тисячі безпритульних людей.

Не варто себе жаліти. Поряд з нами живуть люди, котрі дійсно потребують співчуття. Я, принаймні, маю затишну квартиру, одягнена і сита. А вони… Колись і вони були такими, як і я. Вони навчалися, працювали, мали будинок, сім’ю. Можливо, серед безпритульних багато неосвічених, аморальних, безпринципних і грішних людей. Але вони, насамперед люди, такі ж, як і ми!

А найстрашніше ‒ скільки серед цих безхатченків безпритульних дітей, які живуть у підвалах чи то й гірше. Коли старші безхатченки хоч щось мали у своєму житті, їх чомусь навчали, працювали, то діти ‒ ніби щенята, яких мама вивела і покинула у лісі. Але вони живуть, не скаржаться на життя, намагаються шукати вихід, щоб вижити. А ми нині, маючи сім’ю, квартиру, гроші, відчуваємо себе нещасливими, раптом якісь проблеми чи труднощі. У безпритульних дітей все навпаки: вони не мають дому, позбавлені материнської любові, але сповнені щирою радістю та життєлюбством.

Чому ж і ми не можемо просто радіти і не звертати уваги на такі дрібні проблеми? У нас немає настрою, нам зробили боляче і ми відчуваємо себе нещасливими? Згадаймо слова Ліни Костенко «Комусь на світі гірше, ніж тобі» і тоді ми простіше будемо сприймати витівки долі.

Комментарии

Зарегистрируйтесь или войдите, чтобы добавить комментарий

Новые заметки пользователя

ENNET — Моя філософія життя проста: мені потрібно когось кохати, чогось чекати і щось робити.

268

http://yanatarasenko.blogspot.com/

Блог Тараса) - моєї подруги, колеги та просто хорошої людини) Усе, що написане нею, варте прочитання) Не лінуйтеся, читайте))

264

Олександр Прилуцький: «Падіння обсягів книговидання ...

Розвиток українського книговидання – це питання не тільки економічного становлення інформаційного ринку в Україні, а й культурного,...

265

Як воно ‒ жити без кольору?

Альбіноси ‒ люди, які від народження позбавлені природного пігменту ‒ меланіну. Життя цих людей ‒ безперервна боротьба. Боротьба за житт...

264

«Комусь на світі гірше, ніж тобі»

Цього дня я була вкрай пригнічена останніми подіями. Каменем спотикання стала довіра до дорогої людини. Думки поглинали мене. Коли важко ...

264

Олександр Стрельчук: «Я наперед знаю, про що буду пи...

Пошук теми і сюжету твору для журналіста – це важливий етап творчого процесу. А тому, багато журналістів у своїй роботі стикаються ...

264

mila-n-astya : ksuuu :