не можу. не можу. не можу. не можу!!! не можу забути про тебе!
я хочу, шоб ти забув про всі свої переконання, переборов всі страхи, і змінив своє життя!
ти зробив мені боляче, і одночасно я тебе ненавиджу(!) і, водночас хочу тебе побачити в себе перед дверми, чи десь, просто так, і щоб все якось знов почалось, або шоб все мало продовження.
я не можу так.
в мене є думка написати мейл. але думаю це зробити не зараз, а пізніше. якщо буду ще відчувати те, шо зараз.
якщо воно не пройде, то я напишу.
ти первернув цю сторінку, забоявся. але бажаю тобі не забути мене так, як я не забула тебе! але де ж… ти забув.
кожна людина має право чинити те, що вона хоче і все робити для того, щоб їй було добре в цьому світі. ти робиш так. ти зробив так.
багато таких як я живе. навіть багато таких, отруєних мною… але я дійсно нічого не можу зробити. я не можу бути насилу з кимось, і забути тебе. я не можу іти про ти себе. думаю, з часом ти оціниш те, шо після тебе я сама, і шо не найшла собі нікого. і може тобі дойде колись і ти додумаєшся своїм cупер-розумом, шо цей весь час я чекаю на тебе…
я не можу забути тебе, і не хочу бути ні з ким. не хочу використовувати людей, і іти проти себе, це боляче, і використовувати людину як "клин", яким вишиають спогади про іншу людину. стоп, яку "іншу людину"? про тебе.
я не підхожу тобі, так? може я шось неправильно зробила… але якщо б я була з тобою, то ти б поглинув мене повністю, без останку. жити тобою - це насолода, але це було б неправильно. так жити. я б жила тобою і більше нічого не бачила б, але я думаю була б рада цьому.
ти - той, кому я б могла віддатись без сумнівів і повністю в всіх сенсах.
я жалію дуже зараз про те, про що жалієш і ти. повір, я вже тисячу раз перекрутила все в своїй голові. я ю з нинішнім розумом такого не зробила б. я часто жалію про те, що зробила, і про те, чого не зробила.
ти казав, що тебе важко зрозуміти, і мені це непідвладно, я так зрозуміла. ти - складна людина? повір, ти навіть не здjгадуєшся, яка я. я все проаналізувала, і зрозуміла, що я тоже не промах, і що ти реально високої думки про себе. але мені такі риси і сподобались.
не забудь, мучайся, ніколи не забудь мене. хай тобі пам*ять і совість труїть розум і душу, і серце. і нехай думки твої будуть проникнуті мною і спогадами. будь як я, поки ти не зрозумієш хоча б щось, і взагалі поки ти не зрозумієш, як мені.
полюби мене. без останку полюби… нехай тебе накриє хвилею, полюби, я тебе прошу…
проникнись мною, до останньої краплі. проникнись мною до кінця життя…
знайди в мені ту єдину і на все життя…
накочується комок в горлі від цього всього, і сльози виступають на очах, і мурашки по тілу від того, що все так… ненавиджу так себе відчувати, але і люблю це через те, шо це відчуття в душі, і душа не пуста, а наповнена якимлсь почуттям, світлим почуттям, і мене це радує, шо я не пуста, а кимось живу, шось мене тримає. але водночас і нещасна, коли думаю про це.
я думаю про тебе, щодня переж сном. не розумію, що не так в мені і взагалі не розумію, що сталось, ким я була тоді, і згадую той час, як це було багато років тому. це було зовсім не так, як зараз. я з того часу подорослішала, щось змінилось. ти змусив мене подорослішати. якби я була б з тобою, то ти відкрив би мені цілий світ, я знаю. це було звосім не так, як зараз могло б бути. ти змусив мене подрослішати, струснув мій світ, який був наповнений трохи казкою і наївністю.
зникни з мого життя назавжди, або взагалі зникни, або влийся в нього без повроту, або прийди і зашся, перенеси в "нас" всі свої валізи і думки.
якби ти любив мене, я знаю, я була б найщасливішою, я б змогла тебе зрозуміти, може іноді це мене б втомлювало. може я не твоя людина, але життя покаже, шо до чого.
життя вже давно розставило нас по місцях, все по поличках, мов велика бібліотека людських долей. будь на сусідній полиці, я тебе прошу, будь товстелезним, захоплюючим і хвилюючим тритомним романом романом поруч з моїм найпопулярнішим збірником ніжних віршів про любов.
просто будь поруч… через кілометри, кордони і континенти будь поруч.
якби полюбив и б мене, все було б інакше. ти б навчив б мене того, до чого я сама ше не дойшла. навчив би мене цінуваи речі, які, можливо, я зараз не ціную, навчив би мене любити, і бути коханою.
але так сталось, шо я чудова "кандидатка", але ні. я ше впрашувала тебе. я не можу забути того, як я намагалась шось змінити. не хочу своє життя перетворювати в драму, але я намагалася, чим і погіршила цю ситуацію.
ненавиджу і дякую за досвід. М.