У процесі розвитку кожного народу виникала потреба спілкування. Кожна мова формувалася під час цього процесу, зазнавала постійних змін під впливом різних умов життя суспільства. Мова – це продукт діяльності багатьох поколінь.
Роль мови у суспільстві надзвичайно велика. Вона має безліч функцій та для кожного по-своєму важлива та особлива. Завдяки мові ми розуміємо один одного, дізнаємось багато інформації, мислимо та розвиваємось, здобуваємо знання, формуємо свій світогляд. Мова є дійовим інструментом формування людської особистості, нагромадження мудрості і знань, передавання їх один одному. У кожній державі є своя особиста, унікальна, неповторна мова – основа для порозуміння між її носіями. Народ і його мова невіддільні одне від одного. Народ створює мову, а мова забезпечує існування народу. Народ живе доти, доки живе його мова. Зберегти і примножити цей скарб – святий обов’язок кожного.
Для мене рідною мовою є українська. Це мова в атмосфері якої я живу і розвиваюсь. Вона, невіддільна від моєї особистості, мого «я». Я ціную і поважаю її, бо я вважаю, що той, хто зрікається своєї мови, вбиває її у своїй душі, зраджує покоління наших предків, наших попередників, які створили і зберегли для нас такий великий скарб. Адже не завжди можна було спілкуватись рідною мовою. Свого часу наша мова була забороненою, але всетаки той, хто справді поважав і любив її, цінував і оберігав – розмовляв на своїй солов’їній чистій українській мові, щиро віривши в те, що ми робитимемо те ж саме!