Людино, ти народилась! Це чи не найбільше таїнство людського буття. Цього бажають, чекають з надією та тривогою. З тривогою про те, якою буде життєва дорога у новонародженого. Адже у кожного вона своя.
Звичайно, найважливіша роль в процесі становлення особистості належить батькам і тому мікроклімату, який вони створюють у сім»ї. Тту повинні домінувати мир, злагода, повага, взаємодопомога. І, як на мене, чи не найважливіший фактор впливу – особистий приклад. Приклад, який у всьому випромінює добро. А добро, як відомо, породжує добро.
Ми мусимо пам»ятати і розуміти, що живемо у непростий час. Т а й ситуація у нашій державі далеко не найкраща. Чи впливає держава на процес формування особистості, а відтак на вибір життєвого шляху? Так, впливає. Вірніше, мала б зробити своїм пріоритетним завданням. Мудра влада повинна дбати, щоб виростали розумні, здорові, з високими якостями її громадяни. Схоже на те, що наші можновладці цього не розуміють або, найімовірніше, розуміти не хочуть свідомо. На жаль. Це теж, до речі, їхня дорога до…
Що ж нам залишається? Як бути та діяти? В будь-якому разі нізащо не опускати руки. Школа, вуз, професія, сім»я… і Батьківщина. Все це є і буде основним у житті кожного з нас. Як не схибити, не зійти на манівці і не розтринькати своє життя? Все дуже просто, і разом з тим складно. Потрібно навчитися жити за заповідями Христовими. Тоді кожен віднайде свою дорогу до Храму. Нехай ви не набудете великих статків, маєтків, не здобудете великих чинів і вершин. Зате, якщо вашою найвищою вершиною буде життєва мудрість і добро, яке ви будете чинити по відношенню до ближніх, то можна буде стверджувати: «Я знайшов свою дорогу до Храму. Мені не соромно за те. Як я жив і яку пам»ять залишив після себе.»