Цей пост буде без якогось сенсу чи змісту..я просто хочу писати, нажимати на клавіші і бачити як друкується текст.
Цей блог я пишу лише тоді коли хочу цього, коли думки самі лються на клавіші.Тобто я не сиджу і не думаю, що б це написати….зараз натхнення є, але думок як таких нема.
Знаю, тут є багато орфографічних помилок, але думаю не суть в цьому..для чого ця вся правильність..для чого "рамки"..душа без границь, як і мої думки…пишу, як бачу у своїй голові.
Часто буває йду по вулиці і зарину сама в себе…дивлюсь на людей іншими очима і думає…цей світ, це життя дивна річ. Усе якось так, ми -люди, істоти…але душа і розум у нас є. .хм..ми ж по суті звірі, хижаки..дивно усе влаштовано…
Кожен із нас знає що таке щастя, біль, зрада і т.д. Чи кожен задумувався що насправді є щастям, а що справжнім горем? Усі ці цінності у кожного прийнято вважати, що різні. Не хочу звичайно нав*язувати свою думку, але я вважаю що це не так…усе, що ми звикли сприймати за щастя та горе насправді просто глибокі душевні емоції, самонавіювання.
Поясню, що в моїй голові є щастям.
щастя -це коли ти здоровий. Справді найголовніше щастя це здоров*я…і саме воно нічого не зрівняється з цим! Бути повноцінною людиною, ось що важливо!
щастя, коли ти маєш про що поговорити з сім*єю…коли ти біжиш після роботи, навчання додому як на свято, а не навпаки. .тікаєш з дому.Розуміння, підтримка сім*ї ось що головне!
щастя, коли ти в гармонія сама з собою. Коли ти розумієш хто ти, бачиш себе і маеш мету до якої неодмінно дійдеш. Щастя любити, сприймати себе…тіло..душу. Ось що є головним!
Поговорим про горе.
горе тоді коли втрачаєш рідну людину. Не важливо померла вона чи просто пішла з твого життя.
горе тоді коли ти не маєш душі. не милосердний, черствий.ось це справді горе коли в людині не має співчуття ні до кого..
горе тоді коли ти хворієш…
ось так я вважаю.
Більшість людей говорить "У МЕНЕ ГОРЕ", "Я ЩАСЛИВА(ИЙ) " Та задумайтесь чи правильно оцінюєте щастя і горе.